Функція Салема

Матеріал з testwiki
Версія від 14:50, 20 серпня 2022, створена 193.142.159.76 (обговорення) (Властивості)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Функція Салема є функцією розподілу випадкової величини ξ=ξ12+ξ222+, де ξn — послідовність незалежних в сукупності випадкових величин, які набувають значень 0 та 1 з ймовірностями p та 1p відповідно, де p(0;12)(12;1).

Потрібно відмітити, що при p=0ξI1, тобто ξ має вироджений розподіл з параметром 1 і відповідно p=1ξI0. При p=12 маємо ξU[0;1], тобто ξ має рівномірний розподіл на відрізку [0;1].

Актуальність

Функція Салема — одна із перших сингулярних строго зростаючих функцій на відрізку [0;1][1]. В деяких джерелах[2] відповідну функцію називають функцією Салема-Такача. Це викликано тим, що Такач, у відповідному дослідженні[3], розглядав аналогічну функцію для параметра p=13.
Функція Салема є цікавою тим, що є одним з перших прикладів строго зростаючих функцій розподілу, існування яких було далеко незрозумілим та неочевидним всілякому загалу наукового рівня відповідного характеру. У зв'язку з чим навіть в роботах достатньо визнаного характеру[4] зустрічалось означення сингулярної функції розподілу ймовірностей наступного типу: під сингулярною функцією розподілу ймовірностей розуміють функцію розподілу множина точок росту якої має міру Лебега 0.

Властивості

Для Fξ(x) виконуються такі властивості:

1) Fξ(x) сингулярна, тобто Fξ'(x)=0 майже скрізь в розумінні міри Лебега.

2) Fξ(x) строго зростає на відрізку [0;1].

3) Для функції Салема виконується наступна функціональна рівність Fξ(x)=pFξ(2x)+(1p)Fξ(2x1), причому Fξ(x)= {0,x0,1,x1.

Відомо, що правильне обернене твердження: якщо неперервна функція φ(x) задовольняє умови φ(x)=pφ(2x)+(1p)φ(2x1) для деякого p(0;12)(12;1) і {0,x0,1,x1, то φ(x) є функцією Салема[5].

4) Fξ(x) задовольняє умову Гьольдера з показником λ=log2max{p;1p}, який не можна покращити:

|Fξ(x1)+Fξ(x2)|C|x1x2|λ, x1,x2,[6].

5) Якщо N — множина точок x[0;1] таких, що Fξ'(x)=+, то α0(N)lnpp(1p)1pln2, де α0розмірність Гаусдорфа-Безиковича[7].

6) Якщо fτ(t)характеристична функція випадкової величини τ, то Lξ(n=1+(14p(1p)sin2π2n))12, де Lξ=lim|t|+sup|fξ(t)|[8].

Примітки

Шаблон:Reflist

  1. Salem R. On some singular monotonic function which are strictly increasing. // Trans. Amer. Math. Soc. — 1943. — Vol.53, no.3. — 427-439 p.
  2. Працьовитий М.В. Фрактальний підхід у дослідженнях сингулярних розподілів. — Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 1998. — 296 с.
  3. Tacas L. An increasing continuous singular function // Amer. Math. Mon.— 1978. — 85. — 35-37.
  4. Боровков А.А. Теория вероятностей. — М.: Наука, 1986. — 432 с.
  5. Морока В.А. К вопросу о функции распределения суммы случайного степенного ряда. // Случайные процесы и бесконечномерный анализ. — Киев.: Ин-т математики АН УССР, 1992. — 88-91 с.
  6. Турбин А.Ф., Працевитий Н.В. Фрактальные множества, функции, распределения. — Київ: Наук.думка, 1992. — 208 с.
  7. Працьовитий М.В. Фрактальний підхід у дослідженнях сингулярних розподілів. — Київ:Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 1998. — 296 с.
  8. Гончаренко Я.В. Асимптотичні властивості характеристичної функції випадкової величин з незалежними двійковими цифрами та згортки сингулярних розподілів. // Наукові записки НПУ імені Драгоманова. Фізико-математичні науки. — №3, 2002. — 376-390 с.