Нормальна сім'я функцій

Матеріал з testwiki
Версія від 01:49, 2 жовтня 2023, створена imported>InternetArchiveBot (Bluelink 1 book for Перевірність (20231001)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В математиці нормальною сім'єю функцій називається множина функцій заданих на деякому повному метричному просторі із значенням у іншому метричному просторі, для яких із кожної послідовності функцій можна вибрати підпослідовність, що буде рівномірно збіжною на всіх компактних підмножинах. Використовуючи топологічну термінологію, нормальною сім'єю є відносно компактна множина функцій щодо компактно-відкритої топології.

Поняття нормальної сім'ї функцій виникло і широко використовується у комплексному аналізі; зокрема важливими є нормальні сім'ї голоморфних і мероморфних функцій.

Означення для метричних просторів

Сім'я S неперервних функцій f заданих на деякому повному метричному просторі X із значеннями у повному метричному просторі Y називається нормальною якщо кожна послідовність функцій із S містить підпослідовність, яка збігається рівномірно на компактних множинах X до неперервної функції з X у Y. Тобто для кожної послідовності функцій з S ,існує підпослідовність fn(x) і неперервна функція f(x) з X у Y, такі що для кожної компактної підмножини K у X:

limnsupxKdY(fn(x),f(x))=0

де dY(y1,y2) є метрикою повного метричного простору Y.

Нормальні сім'ї у комплексному аналізі

Голоморфні функції і відображення

Нехай n,m — багатовимірні комплексні простори із стандартною метрикою заданою евклідовою нормою. Тобто, якщо z=(z1,...,zn) і w=(w1,...,wn) дві точки простору n то d(z,w)=i=1n(ziwi)(ziwi).

Нехай S — деяка сім'я голоморфних відображень з n у m, тобто композиція цих відображень із координатними функціями є голоморфними функціями багатьох комплексних змінних.

Сім'я відображень S називається нормальною, якщо у вказаних метриках довільна послідовність відображень з цієї сім'ї містить підпослідовність, що збігається рівномірно на компактах. В цьому випадку граничним відображенням теж є голоморфне відображення. Тому означення нормальної сім'ї можна сформулювати по-іншому:

нормальна сім'я голоморфних відображень в області — сім'я S голоморфних відображень f(z) комплексних змінних z=(z1,...,zn) в області D простору n,n1, така, що з будь-якої послідовності відображень з S можна виділити підпослідовність {fν(z)}, що рівномірно збігається на компактних підмножинах D до голоморфного відображення.

Сім'я S називається нормальною сім'єю в точці z0D, якщо S є нормальною в деякій кулі з центром в точці z0. Сім'я S є нормальною в області D тоді і тільки тоді, коли вона є нормальною в кожній точці z0D. Будь-яка компактна сім'я голоморфних функцій є нормальною; обернене твердження є невірним.

Одним з головним критерієм нормальності у цьому випадку є теорема Монтеля:

Нехай S — сім'я голоморфних відображень на відкритій підмножині Un. Якщо всі ці відображення є обмежені на компактах, тобто для кожної компактної підмножини KU існує дійсне число M=MK, таке що для всіх zK і всіх fαS справедливою є нерівність |fα(z)|M, де норма є евклідовою нормою простору m. Тоді сім'я функцій S є нормальною.

Голоморфні функції із сферичною метрикою

Іншим важливим випадком при вивченні голоморфних функцій є коли на комплексній площині задана сферична або хордальна метрики. Ці метрики задаються на розширеній комплексній площині і завдяки її інтерпретації як сфери (сфери Рімана) через стереографічну проєкцію. Тоді для двох точок z1,z2 розширеної комплексної площини у хордальній метриці відстань ξ(z1,z2) дорівнює евклідовій відстані між цими точками як точками на сфері Рімана у тривимірному просторі, а у сферичній метриці відстань ρ(z1,z2) — довжині коротшої дуги великого кола на сфері, що сполучає ці дві точки. Оскільки для довільних точок ξ(z1,z2)ρ(z1,z2)π2ξ(z1,z2) то для поняття рівномірної збіжності вони є еквівалентними. Для точок z1,z2 хордальну метрику можна записати як:

ξ(z1,z2)=|z1z2|1+|z1|21+|z2|2.

У випадку коли одна з точок рівна нескінченності ξ(z1,)=11+|z1|2.

Сім'я функцій S голоморфних в області в області D простору n,n1 називається нормальною, якщо з сферичною (чи еквівалентно хордальною) метрикою довільна послідовність функцій з цієї сім'ї містить підпослідовність, що збігається рівномірно на компактах.

Еквівалентно можна дати означення: нормальна сім'я голоморфних функцій в області — сім'я S однозначних голоморфних функцій f(z) комплексних змінних z=(z1,...,zn) в області D простору n,n1, така, що з будь-якої послідовності функцій з S можна виділити підпослідовність {fν(z)}, що рівномірно на компактах у D до голоморфної функції або до нескінченності. При цьому, за визначенням, підпослідовність {fν(z)} рівномірно збігається на компактах у D до нескінченності, якщо для будь-яких компакта KD і числа M>0 можна вказати такий номер N=N(K,M), що |fν(z)|>M для всіх ν>M,zK.

Очевидно, що це означення нормальної сім'ї голоморфних функцій є ширшим, ніж попереднє і для нього теж виконується теорема Монтеля. Також аналогічно до попереднього вводиться поняття нормальності у точці.

Друга теорема Монтеля або фундаментальний критерій нормальності:

Якщо для сім'ї S голоморфних функцій в області Dn жодна з функцій f(z)S не є рівною деяким двом значенням, то S є нормальною сім'єю в D. Ця ознака нормальності сім'ї значно спрощує дослідження голоморфних функцій в околі істотно особливої точки.

Мероморфні функції

Оскільки сферична і хордальна метрики визначені для розширеної комплексної площини (сфери Рімана), то попереднє означення має зміст і для мероморфних функцій.

Сім'я функцій S мероморфних в області D називається нормальною, якщо з сферичною (чи еквівалентно хордальною) метрикою довільна послідовність функцій з цієї сім'ї містить підпослідовність, що збігається рівномірно на компактах.

Еквівалентно S є нормальною сім'єю мероморфних функцій в D, якщо з будь-якої послідовності функцій з S можна виділити підпослідовність {fν(z)}, що збігається рівномірно на компактах у D до мероморфної функції f(z) або до нескінченності. При цьому, за визначенням, {fν(z)} збігається до f(z) рівномірно всередині D (випадок f(z) включається), якщо для будь-яких компакта KD і числа ϵ>0 існують номер N=N(ϵ,K) і круг B=B(z0,r) радіуса r=r(ϵ,K) з центром в будь-якій точці z0K такі, що при ν>N виконується |fν(z)f(z)|<ϵ,zB, коли f(z0), або

|1fν(z)1f(z)|<ϵ,zB

коли f(z0)=.

Друга теорема Монтеля або фундаментальний критерій нормальності:

Якщо для сім'ї S мероморфних функцій в області D ні одна з функцій f(z)S не є рівною деяким трьох значенням, то S є нормальною сім'єю.

Теорема Марті

Сім'я S мероморфних функцій є нормальною сім'єю в області D тоді і тільки тоді, коли

supzK{ρ(f(z)):f(z)S}<

на кожному компакті KD, де :ρ(f(z))=|f(z)|1+|f(z)|2 — так звана сферична похідна функції f(z).

Лема Зальцмана

Сім'я S мероморфних функцій в області D не є нормальною сім'єю тоді і тільки тоді коли існують такі числа znD дійсні числа rn>0, що збігаються до нуля і функції fnS для яких функції визначені як gn(α)=fn(zn+rnα) збігаються на комплексній площині рівномірно на компактах (у сферичній чи хордальній метриці) до мероморфної функції g(α), що не дорівнює константі і для якої сферична похідна завжди не більша 1 і дорівнює 1 в точці 0.

Теорема Ройдена

Нехай S — сім'я мероморфних функцій в області D і ψ(t)зростаюча функція де t0. Якщо для всіх fS і zD виконується нерівність |f(z)|ψ(|f(z)|), то S є нормальною сім'єю в області D.

Див. також

Література