Теорема Круля про головний ідеал

Матеріал з testwiki
Версія від 12:44, 26 листопада 2022, створена imported>IhorLviv
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Круля про головний ідеал — важливе твердження у комутативній алгебрі, яке разом зі своїми наслідками є основою для означення розмірності в алгебрі і алгебричній геометрії. Теорема названа на честь австрійського математика Вольфганга Круля.

Твердження теореми

Нехай Aкільце Нетер, aA — елемент кільця, що не є оборотним чи дільником нуля і 𝔭мінімальний простий ідеал кільця над головним ідеалом aA. Тоді висота ідеалу дорівнює 1.

Наслідком теореми є так звана теорема Круля про висоту: якщо мінімальна кількість елементів, що породжують деякий ідеал нетерового кільця рівна m, то висота цього ідеалу не більша, ніж m.

Доведення

Теорема Круля про головний ідеал

Оскільки нас цікавлять лише прості ідеали 𝔮𝔭 , можна замінити A на його локалізацію A𝔭. Дійсно всі прості ідеали кільця A𝔭 мають вигляд 𝔮A𝔭, де 𝔮𝔭 — простий ідеал кільця A.

Отже, надалі припустимо, що кільце A є локальним з єдиним максимальним ідеалом 𝔭 і a∉𝔮 для кожного простого ідеалу 𝔮𝔭. Замінюючи A на A/0, можна також припустити, що A редуковане (не містить нільпотентів) або, що те саме, {0}радикальний ідеал.

Розглянемо його простий розклад (тобто мінімальні прості ідеали перетин яких рівний нульовому ідеалу; для нетерових кілець ці ідеали утворюють скінченну множину): {0}=i=1s𝔭i . Оскільки добуток ідеалів кільця є підмножиною перетину цих ідеалів, то також i=1s𝔭i={0}, отже , 𝔭 містить довільний ідеал 𝔭i , але a∉𝔭i , оскільки всі елементи з 𝔭i — дільники нуля . Тому ht𝔭>0 .

Припустимо, що 𝔭𝔮 , де 𝔮 — простий ідеал. Розглянемо фактор-кільце A/aA . Воно має єдиний простий ідеал 𝔭/aA , отже, є артіновим. Це означає, що будь-який спадний ланцюжок ідеалів A, які містять a, стабілізується. Зокрема, це вірно для ланцюжка, що складається з ідеалів aA+𝔮(k), де 𝔮(k), позначає символічний степінь ідеала.

Отже, існує ціле k , таке що aA+𝔮(k)=aA+𝔮(k+1) . Беручи довільний b𝔮(k), одержимо, що b=ac+d для деяких cA, d𝔮(k+1) , звідки ac𝔮(k) і sac𝔮k для деякого s∉𝔮 відповідно до означення символічного степеня. Але sa∉𝔮 , отже також c𝔮(k) і 𝔮(k)=a𝔮(k)+𝔮(k+1) .

З леми Накаями одержується рівність 𝔮(k)=𝔮(k+1). Справді маємо a𝔭 і ідеал 𝔭 є максимальним, тож з леми Накаями для будь-якого скінченнопородженого модуля M з рівності 𝔭M=M випливає, що M=0. Як наслідок для скінченнопородженого модуля N, що є підмодулем M з рівності 𝔭M+N=M випливає, що N=M. Взявши 𝔮(k),𝔮(k+1) як M,N отримуємо необхідну рівність.

Отже, 𝔮(k)=𝔮(k+1) і 𝔮 є мінімальним простим ідеалом відповідно до властивостей символічних степенів і ht𝔭=1

Теорема Круля про висоту

Спершу доведемо таке твердження. Нехай 𝔮1,𝔮2,...,𝔮m — прості ідеали нетерового кільця A і 𝔭0𝔭1...𝔭l — ланцюжок простих ідеалів A, такий що 𝔭0⊈𝔮i для всіх і. Тоді існує ланцюжок простих ідеалів 𝔭0𝔭1...𝔭l1𝔭l, такий що 𝔭i⊈𝔮j для всіх і,j.

Можна припустити,що 𝔭l𝔮i для всіх і. Замінивши A на A/𝔭l, вважатимемо, що 𝔭l={0}. Використовуючи індукцію щодо довжини l, можна також припустити, що 𝔭l2⊈𝔮i для всіх і. Згідно леми про уникнення простих ідеалів існує a𝔭l2 такий, що a∉i=1m𝔮i. Елемент a не є оборотним і не є дільником нуля, оскільки за припущенням нульовий ідеал є простим. Тому, якщо 𝔭l1мінімальний простий ідеал, який міститься в 𝔭l2 і містить a, то за теоремою Круля про головний ідеал ht𝔭l1=1. Оскільки ht𝔭l22, то 𝔭l1𝔭l2 і ми одержуємо необхідний ланцюжок.

Доведення теореми про висоту здійснюється індукцією по кількості породжуючих елементів m. Випадок m = 1 випливає з теореми Круля про головний ідеал. Розглянемо ідеал (a1,a2,...,am)де породжуюча множина містить найменшу можливі кількість елементів і нехай 𝔭— відповідний мінімальний простий ідеал.

Нехай 𝔮1,𝔮2,...,𝔮m — мінімальні прості ідеали, які містять ідеал I=(a1,a2,...,am1) (їх кількість завжди є скінченною). Якщо 𝔭=𝔮i для деякого і, то ht𝔭m1. Припустимо, що 𝔭𝔮i.

Розглянемо будь-який ланцюжок простих ідеалів 𝔭=𝔭0𝔭1...𝔭l. Із попереднього можна припустити що 𝔭l1⊈𝔮i для всіх і. Позначимо A¯=A/I, a¯=a+IA¯, 𝔮¯i=𝔮i/I, 𝔭¯i=𝔭i/I. Тоді 𝔭¯=𝔭¯0 є мінімальним серед простих ідеалів A¯, що містять am, отже, ht𝔭¯1. Оскільки 𝔮i є всіма мінімальними простими ідеалами A¯ і 𝔭¯l1⊈𝔮i, то 𝔭¯ є мінімальним серед простих ідеалів A¯, що містять 𝔭¯l1. Тому 𝔭/𝔭l1 є мінімальним серед простих ідеалів у A/𝔭l1, які містять всі класи ai+𝔭l1 (i=1,...,m1). За індуктивним припущенням, ht𝔭/𝔭l1m1, тобто lm.

Див. також

Література