Теорема Островського

Матеріал з testwiki
Версія від 06:57, 2 лютого 2023, створена imported>InternetArchiveBot (Bluelink 1 book for Перевірність (20230201)) #IABot (v2.0.9.3) (GreenC bot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В теорії чисел, теорема Островського, дає класифікацію всіх абсолютних значень на полі раціональних чисел. Окрім того теоремою Островського також називають пов'язані результати для довільних числових полів і про архімедові абсолютні значення для довільного поля чи тіла.

Допоміжні означення і твердження теореми

Абсолютні значення || і || на полі K є еквівалентними якщо існує додатне дійсне число Шаблон:Math таке що

|x|=|x|c for all x𝐊.

Тривіальним абсолютним значенням на полі K є абсолютне значення

|x|0:={0,if x=0,1,if x0.

Дійсним абсолютним значенням на полі раціональних чисел Q є стандартний модуль числа тобто

|x|:={x,if x0x,if x<0.

Для простого числа Шаблон:Mvar, [[P-адичне число|Шаблон:Mvar-адичне]] абсолютне значення на Q можна задати в такий спосіб: довільне раціональне число Шаблон:Mvar, можна в єдиний спосіб записати як x=pnab, де Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar цілі числа, що не діляться на Шаблон:Mvar, Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar є цілим числом; тоді

|x|p:={0,if x=0,pn,if x0.

Теорема Островського: довільне нетривіальне власне значення на полі раціональних чисел є еквівалентним або дійсному власному значенню або Шаблон:Mvar-адичному абсолютному значенню для деякого простого числа Шаблон:Mvar.

Доведення

Розглянемо деяке абсолютне значення на множині (𝐐,||). Є два можливі випадки,

(i) n𝐍,|n|>1
(ii) n𝐍,|n|1

Достатньо розглянути значення лише на цілих числах більших 1. Справді, якщо число Шаблон:Mvar з множини Шаблон:Math є таким, що для всіх цілих чисел більших 1, |n|=|n|c тоді ця рівність також тривіально виконується для 0 і 1, а для додатних раціональних чисел

|mn|=|m||n|=|m|c|n|c=(|m||n|)c=|mn|c.

Для від'ємних раціональних чисел:

|x|=|x|=|x|c=|x|c.

Випадок I: ∃n ∈ N   |n| > 1

Нехай Шаблон:Mvar і Шаблон:Mvar — натуральні числа і Шаблон:Math. Записавши Шаблон:Mvar в [[Система числення|системі числення з базою Шаблон:Mvar]] отримаємо:

bn=i<mciai,ci{0,1,,a1},mnlogbloga+1.

Тоді, згідно властивостей абсолютних значень:

|b|n=|bn|ammax{|a|m1,1}a(nlogab+1)max{|a|nlogab,1}

Тому

|b|(a(nlogab+1))1/nmax{|a|logab,1}

Проте ми маємо:

(a(nlogab+1))1/n1,asn

звідки випливає що:

|b|max{|a|logab,1}.

Тепер виберемо Шаблон:Math таке що Шаблон:Math. Використовуючи це в попередньому отримаємо, що Шаблон:Math незалежно від вибору Шаблон:Mvar (в іншому випадку |a|logab1 і тому |b|1). Тож для довільного вибору Шаблон:Math отримуємо

|b||a|logb/loga,

тобто

log|b|logblog|a|loga.

Згідно симетрії, ця нерівність є рівністю.

Оскільки Шаблон:Mvar були довільними, існує константа, λ𝐑+ для якої log|n|=λlogn, тобто |n|=nλ=|n|λ для всіх цілих чисел Шаблон:Math. Тому, згідно попереднього, |x|=|x|λ, що й доводить еквівалентність із звичайним модулем числа.

Випадок II: ∀n ∈ N   |n| ≤ 1

Оскільки абсолютне значення не є тривіальним, існує натуральне число для якого Шаблон:Math. Розклавши це число на прості множники,

n=i<rpiei

можна помітити, що Шаблон:Math має бути меншим 1, хоча б для одного простого множника Шаблон:Math. Доведемо, що абсолютне значення може бути менше 1 лише для одного простого числа.

Припустимо, що Шаблон:Math є двома різними простими числами власне значення яких є меншим 1. Спершу нехай e𝐍+ таке число, що |p|e,|q|e<12. Згідно алгоритму Евкліда, існують числа Шаблон:Math для яких виконується рівність mpe+nqe=1. Звідси отримуємо

1=|1||m||p|e+|n||q|e<|m|+|n|21,

що приводить до суперечності.

Отож маємо Шаблон:Math для деякого Шаблон:Mvar і Шаблон:Math для Шаблон:Math. Позначивши

c=logαlogp,

отримуємо що для довільних натуральних чисел

|n|=|i<rpiei|=i<r|pi|ei=|pj|ej=(pej)c=|n|pc.

Як і вище для довільних раціональних чисел |x|=|x|pc, тобто абсолютне значення є еквівалентним з Шаблон:Mvar-адичним абсолютним значенням.

Узагальнення теореми Островського

Теоремою Островського часто також називають більш загальні твердження для довільних числових полів, загальних полів чи тіл.

Твердження для числових полів

Нехай K — алгебричне числове поле, тобто скінченне розширення поля раціональних чисел і 𝒪K— його кільце цілих чисел. Оскільки 𝒪K є кільцем Дедекінда, то для будь-якого його простого ідеала 𝔭 і будь-якого елемента αK× можна записати (α)=𝔭n𝔞𝔟1, де (α) — головний ідеал породжений цим елементом, а 𝔞,𝔟 є ідеалами взаємно простими з ідеалом 𝔭. Тоді можна ввести нормування v𝔭(α)=m і абсолютне значення |α|𝔭:=N(𝔭)v𝔭(α), де N(𝔭)=|𝒪K/𝔭| — норма ідеала 𝔭.

Введена так функція |α|𝔭 дійсно є абсолютним значенням і з китайської теореми про лишки випливає, що для двох різних простих ідеалів ці абсолютні значення не є еквівалентними.

Іншими прикладами абсолютного значення є модулі числа індуковані вкладенням числового поля в поле дійсних чи комплексних чисел. А саме якщо σ є таким вкладенням то |α|σ:=|σ(α)| де в правій частині позначений звичайний модуль дійсного чи комплексного числа. Це абсолютне значення буде архімедовим. Спряжені комплексні вкладення визначають одне абсолютне значення і навпаки, якщо два різні дійсні чи комплексні вкладення задають одне абсолютне значення то вони є комплексно спряженими.

Теорема Островського для числових полів стверджує, що розглянуті вище приклади абсолютних значень є фактично єдиними для числових полів: якщо K — алгебричне числове поле, то будь-яке його неархімедове нетривіальне абсолютне значення є еквівалентним |α|𝔭 для деякого простого ідеала 𝔭, а будь-яке архімедове абсолютне значення є еквівалентним |α|σ для деякого дійсного чи комплексного вкладення σ.

Твердження для раціональних функцій

Нехай тепер F — поле і F(T) — поле раціональних функцій від однієї змінної над F. Оскільки F(T) є полем часток кільця F[T], що є кільцем головних ідеалів, то на F(T) можна ввести нормування vπ(T) пов'язане із незвідним многочленом π(T) зі старшим коефіцієнтом рівним 1. Для довільного fF(T) його значення визначається з розкладу f(T)=πvπ(f)(T)g(T)/h(T), де многочлени g(T),h(T) є взаємно простими з π(T).

Для довільного дійсного числа c(0,1) можна задати абсолютне значення породжене введеним нормуванням: |f|π:=cvπ(f). Для різних таких c абсолютні значення будуть еквівалентними, натомість для різних незвідних многочленів зі старшим коефіцієнтом рівним 1 відповідні абсолютні значення не будуть еквівалентними.

Окрім того на полі раціональних функцій можна ввести ще одне неархімедове абсолютне значення як: |f|:=cdeg(f). Це абсолютне значення не буде еквівалентним попереднім.

Теорема Островського для числових полів: будь-яке нетривіальне абсолютне значення на полі F(T), що є тривіальним на F є еквівалентним або |f|π для деякого незвідного многочлена π(T) зі старшим коефіцієнтом рівним 1 або |f|.

Архімедові абсолютні значення на полі та тілі

Теоремою Островського також називають пов'язаний результат, що описує з точністю до еквівалентності всі архімедові абсолютні значення на довільному полі чи, більш загально, тілі: якщо |x|  — архімедове абсолютне значення на тілі K, то існує таке вкладення K на деяке всюди щільне підтіло тіла , або (тіло кватерніонів), що |x| є еквівалентним абсолютному значенню, індукованому з , або ; якщо K є полем то всі можливі вкладення є на поля ,.

Див. також

Література