Теорема Монтеля

Матеріал з testwiki
Версія від 22:49, 18 квітня 2020, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В комплексному аналізі теорема Монтеля — важливе твердження про сім'ї голоморфних функцій. Названа на честь французького математика Поля Монтеля. Теорема має важливі застосування в комплекснму аналізі, зокрема при доведенні теорема Рімана про відображення.

Твердження теореми

Нехай — сім'я голоморфних функцій на відкритій підмножині U. Якщо всі ці функції є обмежені на компактах, тобто для кожної компактної підмножини KU існує дійсне число M=MK, таке що для всіх zK і всіх fα справедливою є нерівність |fα(z)|M.

Тоді сім'я функцій є нормальною тобто з кожної послідовності функцій fj модна вибрати підпослідовність рівномірно збіжну на всіх компактних підмножинах в U.

Справедливим також є багатовимірний аналог теореми, де Un.

Порівняння з випадком дійсних функцій

Твердження теореми є специфічним для випадку голоморфних функцій комплексної змінної. Їх аналоги для функцій дійсних змінних не є справедливими. Наприклад послідовність аналітичних функцій {sinkx}k=1 є обмеженою на проміжку [0,2π] проте для цієї послідовності немає навіть поточково збіжної підпослідовності.

Доведення

Зафіксуємо компактну множину KU. Тепер виберемо трохи більшу компактну підмножину LU таку, що внутрішність L містить K. Тоді для деякого η>0, для всіх точок z,wK таких що |zw|<η відрізок, що їх сполучає, повністю належить L.

Оскільки L є компактною множиною, то існує таке число r>0, що якщо z0L то круг B(z0,r)U. Тоді, для всіх f з інтегральної теореми Коші випливає нерівність:

|f(z0)|Mr=defC1.

Ці нерівності виконуються для всіх f і z0L.

Нехай тепер z,wK і зафіксуємо f. Припустимо, що |zw|<η і γ(t):[a,b]2 — параметризація відрізка, що сполучає точки z,w.

Тоді

|f(z)f(w)|=|01f(γ(t))γ(t)|C101|γ(t)|dt=C1|zw|.

Зокрема сім'я є ріностепенево неперервною. Тому з теореми Асколі — Арцели випливає, що з кожної послідовності функцій fj можна вибрати підпослідовність рівномірно збіжну на K.

Тепер виберемо послідовність компактних підмножин K1K2 таких, що кожна множина в цій послідовності міститься у внутрішності наступної множини і об'єднання всіх множин дорівнює U. З попереднього для будь-якої послідовності функцій fj можна вибрати підпослідовність fj1, що рівномірно збігається на множині K1. Продовжуючи можна вибрати підпослідовність fj2fj1, що рівномірно збігається на K2. Подібним чином можна визначити fj2fj1, що рівномірно збігається на множині Ki.

Тепер можна визначити послідовність gi=fii. Вона є підпослідовністю fj і рівномірно збігається на всіх підмножинах Ki, а тому і на всіх компактних підмножинах в U. Це й завершує доведення теореми.

Див. також

Література

  • Greene, Robert E.; Krantz, Steven G. (2002). Function Theory of One Complex Variable. Providence, R.I.: American Mathematical Society. ISBN 978-0-8218-2905-9