Напівкільце

Матеріал з testwiki
Версія від 01:37, 30 квітня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Алгебричні структури В абстрактній алгебрі напівкільцеалгебрична структура, схожа на кільце, але без вимоги існування оберненого елемента щодо операції додавання.

Визначення та властивості напівкілець

Напівкільце — множина S з бінарними операціями + і , в якій для будь-яких елементів a,b,c виконуються аксіоми: [1][2]

  1. S,+ — комутативний моноїд. Тобто справедливі рівності:
  2. S,напівгрупа. Тобто має місце властивість:
  3. Дистрибутивність множення щодо додавання:
    • Ліва дистрибутивність: a(b+c)=ab+ac
    • Права дистрибутивність: (a+b)c=ac+bc
  4. Мультиплікативна властивість нуля:
    • a0=0a=0

Остання аксіома опускається в визначенні кільця, так як там вона випливає з інших аксіом, тут же її доводиться додавати. Відмінність напівкільця від кільця полягає тільки в тому, що по додаванню напівкільце утворює тільки комутативний моноїд, а не комутативну групу.

Напівкільце називається комутативним, якщо операція множення в ньому є комутативною: ab=baa,bS.

Напівкільце називається напівкільцем з одиницею, якщо в ньому існує нейтральний елемент щодо операції множення (що називається одиницею): a1=1a=aaS.

Напівкільце називається мультиплікативно (або адитивно) скоротним, якщо a,b,cS з рівності ac=bc (або, відповідно, a+c=b+c) випливає, що a=b.

Напівкільце називається ідемпотентним, якщо для будь-якого aS виконується рівність a+a=a.

Приклади напівкілець

  • Напівкільце 0,+, натуральних чисел з нулем.
  • Тривіальне напівкільце: {0},+,
  • Двоелементне напівкільце: 2,+,, 𝔹,,, де позначає диз'юнкцію, а виключну дизюнкцію на множині 𝔹={0,1}
  • Квадратні n × n матриці з елементами з напівкільця натуральних чисел з нулем 0 і операціями матричного додавання і множення. Також напівкільце утворюють квадратні матриці з елементами з будь-якого напівкільця.
  • Якщо A — комутативний моноїд, то множина End(A) ендоморфізмів A утворює напівкільце, де додавання визначено поточково, а множення — композиція функцій.
  • N [x], многочлени з натуральними коефіцієнтами утворюють комутативне напівкільце. Воно є вільним комутативним напівкільцем з єдиним генератором {x}.
  • Невід'ємні дійсні числа зі звичайними операціями додавання і множення. [2]
  • (Max, +) і (min, +) — напівкільця дійсних чисел, в яких сумою двох чисел визначено їх максимум (відповідно мінімум), а множення — звичайне додавання дійсних чисел.

Напівкільце множин

Напівкільце множин [3] — система множин S, для якої виконані наступні умови:

  • S;
  • A,BSABS;
  • AS,A1SA1AA2,,AnA:A1An=A.

Таким чином, напівкільце множин містить в собі порожню множиню, є замкнутим щодо перетину і будь-яка множина з напівкільця множин може бути записана у вигляді скінченного об'єднання множин, що належать цьому напівкільцю множин і попарно не перетинаються. Такі напівкільця часто використовуються в теорії міри.

Напівкільцем множин з одиницею називають напівкільце множин з таким елементом E, що його перетин з будь-яким елементом A напівкільця множин рівний A. Будь-яке кільце множин є напівкільцем множин. Прямий добуток напівкілець множин також є напівкільцем множин.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

  1. Berstel & Perrin (1985)
  2. 2,0 2,1 Lothaire (2005) p.211
  3. Noel Vaillant, Caratheodory's Extension Шаблон:Webarchive, on probability.net.