Теорема Жордана — Гельдера

Матеріал з testwiki
Версія від 13:18, 22 серпня 2022, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нехай G буде групою, що має композиційний ряд. Тоді будь-які два композиційних ряди для G мають однакову довжину. Більше того, якщо

{1}=GnGn1G0=G

і

{1}=HnHn1G0=G

це два композиційних ряди для G, тоді існує перестановка τ така, що Gi/Gi+1Hτ(i)/Hτ(i)+1.

Допоміжна лема

Нехай G буде групою з композиційним рядом

{1}=GnGn1G0=G.

Тоді для будь-якої нормальної підгрупи K групи G, якщо ми видалимо дублікати з ряду

{1}=KGnKGn1KG0=KK,

результатом буде композиційний ряд для K завдовжки не більше ніж n.

Доведення

Нам потрібно довести, що KGi+1KGi і те, що (KGi)/(KGi+1) проста для всіх i.

Нехай xKGi і gKGi+1. Тоді xgx1K оскільки згідно з припущенням K нормальна в G. Також xgx1Gi+1 оскільки Gi+1Gi. Отже, xgx1KGi+1, що доводить те, що KGi+1KGi.

Тепер розглянемо фактор-групу (KGi)/(KGi+1). Оскільки Gi/Gi+1 проста, то Gi+1 максимальна нормальна підгрупа Gi, тому єдиними нормальними підгрупами Gi, які містять Gi+1 є Gi+1 і Gi.

Згадаймо, що KGi нормальна в Gi (це ядро канонічної проєкції G на G/K обмеженої Gi), так що маємо

Gi+1(KGi)Gi+1Gi.

Перше нормальне включення, дає що для kg(KGi)Gi+1 маємо

kgGi+1g1k1=kGi+1k1Gi+1

оскільки kGi, а Gi+1 нормальна в Gi. Для другого нормального включення, gGi

g(KGi)Gi+1g1=(KGi)gGi+1g1

оскільки KGi нормальна в Gi і

(KGi)gGi+1g1(KGi)Gi+1

оскільки Gi+1Gi.

Отже, або Gi+1=(KGi)Gi+1, або (KGi)Gi+1=Gi. Використовуючи другу теорему про ізоморфізми

(KGi)Gi+1/Gi+1(KGi)/(KGiGi+1)=(KGi)/(KGi+1).

Тут ми бачимо, що якщо Gi+1=(KGi)Gi+1, то KGi=KGi+1 і нам треба вилучити дублікат. Якщо ж (KGi)Gi+1=Gi, то (KGi)/(KGi+1) — проста.

Доведення

Доведення буде за індукцією на довжину композиційного ряду. Припустимо, що G має композиційний ряд довжини 1. Тоді субнормальний ряд

G{1}

не можна уточнити, отже, це мусить бути композиційний ряд. Зокрема, GG/{1} — проста. Це єдиний можливий композиційний ряд для G і всі твердження дотримані для довжини 1.

Припустимо, що n>1 і, що твердження теореми дотримуються для композиційних рядів завдовжки до n1. Нехай G буде групою з композиційним рядом завдовжки n, скажімо

{1}=GnGn1G0=G

(при цьому GiGi+1 для кожного i). Тепер припустимо, що існує інший композиційний ряд для G (знов HiHi+1)

{1}=HmHm1H0=G.

Спочатку нам потрібно показати, що m=n після чого ми обговоримо єдиність декомпозиції.

(Доведення, що m=n). Ідея доведення така: щоб використаємо індукційну гіпотезу нам потрібно мати композиційні ряди завдовжки менше ніж n. Спершу ми виключимо випадок коли G1=H1, тоді обчислимо композиційні ряди завдовжки n2 для H1G1. Після цього ми використаємо другий композиційний ряд G, щоб отримати інший композиційний ряд для H1G1 чия довжина залежатиме від m і ми зможемо порівняти її з вже відомою нам.

Якщо G1=H1, тоді ми застосовуємо індукційну гіпотезу до G1, маємо n1=m1 і підхожу перестановку τ для n1 факторів, і тут ми завершили.

Припустимо, що G1H1. Оскільки обидві G1 і H1 є максимальними нормальними в G, ми бачимо, що G1G1H1G з G1G1H1 тому, що згідно з припущенням G1H1. З цього G1H1=G, застосовуючи другу теорему про ізоморфізми, приходимо до висновку, що

G1H1/H1G/H1G1/(G1H1).

Оскільки G/H1 — проста, отримуємо, що G1/(G1H1) також проста. Тепер, відповідно до леми вище, по видаленні дублікатів з ряду

{1}=H1GnH1G0=H1,

отримуємо композиційний ряд для H1 завдовжки не більше ніж n і

{1}=H1GnH1G1

це композиційний ряд для H1G1 не довший ніж n1. Оскільки G1/(G1H1) проста, то після видалення дублікатів

{1}=H1GnH1G1G1

це композиційний ряд для G1. Але тоді

G1G2Gn={1}

і

G1H1G1H1G2H1Gn={1}

обидва є композиційними рядами для G1, і перший з них завдовжки n1. Згідно з індукційною гіпотезою обидва ряди мають однакову довжину. Оскільки G1G1H1 (згадаємо, що ми припустили, що G1H1), дублювання має бути десь далі в ряду. Нехай

G1=K1K2=H1G1K3Kn={1}

позначає композиційний ряд для G1завдовжки n1, з уже видаленими дублікатами. Згідно з гіпотезою, існує перестановка α така, що Gi/Gi+1Kα(i)/Kα(i)+1 для кожного i=1,n1. Множина α не пересуває індекс 0, тоді

G=G0G1G2Gn={1}

і

G=K0G1=K1K2=H1G1K3Kn={1}

композиційні ряди завдовжки n для G і α — це перестановка така, що Gi/Gi+1Kα(i)/Kα(i)+1 для кожного i=1,,n1. Більше того, ми знайшли композиційний ряд для H1G1 завдовжки n2.

Давайте тепер проведемо подібні ж розрахунки для композиційного ряду

G=H0H1Hm={1}

і нормальної підгрупи G1 в G. Знов, згідно з лемою вище, після видалення дублікатів із ряду

G1=H0G1H1G1HmG1={1}

отримуємо композиційний ряд для G1 такий, що після видалення дублікатів

H1G1HmG1={1}

дає нам композиційний ряд для H1G1. Тепер, оскільки H1G1 має композиційний ряд завдовжки n2, а саме

K2=H1G1Kn={1},

ми застосовуємо індукційну гіпотезу до H1G1, щоб дійти висновку, що всі композиційні ряди для H1G1 мають довжину n2, і тому попередній ряд

H1G1HmG1={1}

після видалення дублікатів також завдовжки n2.

Оскільки з другої теореми про ізоморфізми ми знаємо, що H1/(G1H1)H1G1/G1=G0/G1, яка є простою групою, маємо, що H1/(H1G1) — проста. Отже, після видалення дублікатів з

H1H1G1HmG1={1}

дає нам композиційний ряд для H1 завдовжки n1 (ми додали H1 до композиційного ряду для H1G1 завдовжки n2). Також

H1H2Hm={1}

це інший композиційний ряд для H1. Оскільки перший ряд завдовжки n1, то згідно з індукційною гіпотезою, другий ряд мусить мати довжину n1. З того, що його довжина m1, випливає, що m=n.

(Єдиність композиційних факторів). Знов, згідно з індукційною гіпотезою застосованою до H1, маємо перестановку β з n1 композиційних факторів (яку можна розширити до n факторів встановивши β(0)=0. А саме, нехай Li,i=1,2,,n позначає відмінні елементи ряду

H1H1G1H2G1HnG1={1}

так, що L1=H1 і L2=H1G1. Тоді ми маємо композиційний ряд

G=H0H1Hm={1}

завдовжки n для G і існує перестановка β для {0,1,,n1} така, що Hi/Hi+1Lβ(i)/Lβ(i)+1 для кожного i=0,1,,n1.

Ми майже на місці, але насправді нам потрібен ізоморфізм між Hi/Hi+1 і Gβ(i)/Gβ(i)+1, а не між Hi/Hi+1 і Lβ(i)/Lβ(i)+1. Ми згадаємо, що вже маємо перестановку α таку, що Gi/Gi+1Kα(i)/Kα(i)+1. Отже, нам достатньо знайти таку між Li/Li+1 і Ki/Ki+1.

Нарешті, оскільки K2=L2=H1G1, ми маємо два композиційні ряди для G:

GG1H1G1K3Kn1Kn={1}GH1H1G1L3Ln1Ln={1}.

Ми можемо застосувати індукційну гіпотезу до H1G1, щоб довести існування перестановки γ для {2,3,,n1} такої, що для кожного i з цієї множини ми маємо Ki/Ki+1Lγ(i)/Lγ(i)+1. ми вже бачили, що G/G1H1(H1G1) і G/H1G1/(H1G1), отже ми можемо розширити перестановку γ на {0,1,,n1} встановивши γ(0)=1 і γ(1)=0. Тоді, оскільки

K0=G=L0,K1=G1,L1=H1,K2=L2=H1G1,

маємо

Ki/Ki+1Lγ(i)/Lγ(i)+1,i=0,,n1.

У підсумку, маємо m=n і для τ=β1γα, маємо

Gi/Gi+1Hτ(i)/Hτ(i)+1,i=0,,n1.

Що і треба було довести.

Приклад

Циклічна група C12 має три композиційні ряди

C1C2C6C12,C1C2C4C12,C1C3C6C12

і всі вони мають однакову довжину. Також, отримуємо такі фактор-групи

{C2,C3,C2},{C2,C2,C3},{C3,C2,C2}

які дійсно однакові з точністю до перестановки.

Джерела