Десятковий логарифм

Матеріал з testwiki
Версія від 16:40, 13 червня 2024, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Unibox Десятковий логарифм — логарифм з основою 10. Десятковий логарифм числа b є розв'язком рівняння 10x=b.

Десятковий логарифм числа b існує, якщо b>0. Позначається lgb (специфікація ISO 31-11).

Приклади:

lg1=0,lg10=1,lg100=2
lg1000000=6,lg0,1=1,lg0,001=3

У зарубіжній літературі, а також на клавіатурі калькуляторів зустрічаються й інші позначення десяткового логарифма:log,Log,Log10, причому слід мати на увазі, що перші 2 варіанти можуть відноситися і до натурального логарифма.

Алгебраїчні властивості

У нижченаведеній таблиці передбачається, що всі значення позитивні Шаблон:Sfn:

Формула Приклад
Добуток lg(xy)=lg(x)+lg(y) lg(10000)=lg(100100)=lg(100)+lg(100)=2+2=4
Частка від ділення lg(xy)=lg(x)lg(y) lg(11000)=lg(1)lg(1000)=03=3
Степінь lg(xp)=plg(x) lg(10000000)=lg(107)=7lg(10)=7
Корінь lgxp=lg(x)p lg1000=12lg1000=32=1,5

Існує очевидне узагальнення наведених формул на випадок, коли допускаються негативні змінні, наприклад:

lg|xy|=lg(|x|)+lg(|y|),
lg|xy|=lg(|x|)lg(|y|),

Формула для логарифма добутку легко узагальнюється на довільну кількість співмножників:

lg(x1x2xn)=lg(x1)+lg(x2)++lg(xn)

Вищеописані властивості пояснюють, чому застосування логарифмів (до винаходу калькуляторів) істотно полегшувало обчислення. Наприклад, множення багатозначних чисел x,y за допомогою логарифмічних таблиць Шаблон:Перехід вироблялося за наступним алгоритмом:

  1. Знайти в таблицях логарифми чисел x,y.
  2. Скласти ці логарифми, отримуючи (відповідно до першої властивості) логарифм добутку xy.
  3. За логарифмом добутку знайти в таблицях сам добуток.

Ділення, яке без допомоги логарифмів набагато трудомісткіше, ніж множення, виконувалося за тим же алгоритмом, лише із заміною складання логарифмів — відніманням. Аналогічно здійснювалися піднесення до степеня і знаходження кореня.

Зв'язок десяткового і натурального логарифмів Шаблон:Sfn:

lnx2,30259 lgx;lgx0,43429 lnx


Знак логарифма залежить від логарифмуємого числа: якщо воно більше 1, логарифм позитивний, якщо воно між 0 і 1, то від'ємний. Приклад:

lg0,012=lg(102×1,2)=2+lg1,22+0,079181=1,920819

Щоб уніфікувати дії з позитивними і негативними логарифмами, в останніх ціла частина (характеристика) надкреслюється зверху:

lg0,0122+0,079181=2¯,079181

Мантиса логарифма, обрана з таблиць, при такому підході завжди позитивна.

Функція десяткового логарифма

Якщо розглядати логарифмуєме число як змінну, ми отримаємо функцію десяткового логарифма: y=lgx.. Вона визначена при всіх x>0. Область значень: E(y)=(;+). Графік цієї кривої часто називається логарифмікою[1].

Функція монотонно зростає, неперервна і диференційована усюди, де вона визначена. Похідна для неї знаходиться за формулою:

ddxlgx=lgex

Вісь ординат (x=0) є лівою вертикальною асимптотою, оскільки:

limx0+0lgx=

Застосування

Десяткова логарифмічна шкала на логарифмічній лінійці

Логарифми за основою 10 до винаходу в 1970-і роки компактних електронних калькуляторів широко застосовувалися для обчислень. Як і будь-які інші логарифми, вони дозволяли багаторазово спростити і полегшити трудомісткі розрахунки, замінюючи множення на додавання, а ділення на віднімання; аналогічно спрощувались піднесення до степеня і знаходження кореня. Але десяткові логарифми мали перевагу перед логарифмами за іншою основою: цілу частину L логарифма числа x (характеристику логарифма) легко визначити.

  • Якщо x>1, то L на 1 менше числа цифр в цілій частині числа x. Наприклад, відразу очевидно, що lg 345 знаходиться в проміжку (2, 3).
  • Якщо x<1, то найближче до L ціле (в меншу сторону) дорівнює загальній кількості нулів в x перед першою ненульовий цифрою, взятому зі знаком мінус. Наприклад, lg 0,0014 знаходиться в інтервалі (-3, -2).

Крім того, при перенесенні десяткової коми в числі на n розрядів значення десяткового логарифма цього числа змінюється на n. Наприклад:

lg8314,63=lg8,31463+3

Звідси випливає, що досить скласти таблицю мантис (дробових частин) десяткових логарифмів для чисел в діапазоні від 1 до 10. Такі таблиці, починаючи з XVII століття, випускалися великим тиражем і служили незамінним розрахунковим інструментом вчених та інженерів.

Оскільки застосування логарифмів для розрахунків з появою обчислювальної техніки майже припинилося, в наші дні десятковий логарифм в значній мірі витіснений натуральним Шаблон:Sfn. Він зберігається в основному в тих математичних моделях, де історично вкоренився — наприклад, при побудові логарифмічних шкал.

Десяткові логарифми для чисел виду 5 × 10n
Число логарифм характеристика мантиса запис
n lg(n) C = floor(lg(n)) M = (lg(n) − характеристика)
5 000 000 6.698 970… 6 0.698 970… 6.698 970…
50 1.698 970… 1 0.698 970… 1.698 970…
5 0.698 970… 0 0.698 970… 0.698 970…
0.5 −0.301 029… −1 0.698 970… Шаблон:Overline.698 970…
0.000 005 −5.301 029… −6 0.698 970… Шаблон:Overline.698 970…

Зверніть увагу, що у всіх наведених у таблиці чисел одна і та ж мантиса.

Історія

Шаблон:Докладніше Перші таблиці десяткових логарифмів опублікував в 1617 році оксфордський професор математики Генрі Бріґґз для чисел від 1 до 1000, з вісьмома (пізніше — з чотирнадцятьма) знаками. Тому за кордоном десяткові логарифми часто називають брігсовимі. Але в цих і в наступних виданнях таблиць виявилися помилки. Перше безпомилкове видання на основі таблиць Георга Веги (1783) з'явилося тільки в 1857 в Берліні (таблиці Бремікера, Carl Bremiker) Шаблон:Sfn.

У Росії перші таблиці логарифмів були видані в 1703 році за участю Л. П. Магницького[2]. У СРСР випускалися кілька збірок таблиць логарифмів[3]:

  1. Брадис В. М. Чотиризначні математичні таблиці. Шаблон:М.: Дрофа, 2010, ISBN 978-5-358-07433-0. Таблиці Брадіса, що видаються з 1921 року, використовувалися в навчальних закладах та в інженерних розрахунках, що не вимагають великої точності. Вони містили мантиси десяткових логарифмів чисел і тригонометричних функцій, натуральні логарифми і деякі інші корисні розрахункові інструменти.
  2. Вега Г. Таблиці семизначних логарифмів, 4-е видання, Шаблон:М.: Надра, 1971. Професійний збірник для точних обчислень.

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела