Теорема Дарбу в математичному аналізі

Матеріал з testwiki
Версія від 12:00, 3 лютого 2025, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Значення Теорема Дарбу — теорема в математичному аналізі, що стверджує — якщо деяка функція на замкнутому відрізку є похідною іншої функції, то на цьому відрізку вона набуває усіх проміжних значень між значеннями на краях відрізка. Теорема названа на честь французького математика Жана Гастона Дарбу[1].

У випадку, якщо похідна є неперервною, дане твердження є наслідком теореми Больцано-Коші. Проте теорема Дарбу справедлива навіть якщо похідна не є неперервною.

Твердження теореми

Нехай I — відкритий інтервал, f:I — дійсна диференційована функція. Тоді f володіє властивістю середнього значення: якщо a і b — точки, що належать I і ab, для кожного дійсного числа k, такого що f(a)kf(b), існує c[a,b] для якого f(c)=k.

Доведення

Розглянемо функцію g:[a,b] визначену як

x[a,b], g(x)=f(x)xk

де k є дійсним числом, що знаходиться строго між f(a) і f(b).

Функція g є диференційованою на відрізку [a,b] і

x[a,b], g(x)=f(x)k

Зокрема, g(a)=f(a)k і g(b)=f(b)k, тому g(a)<0 і g(b)>0 згідно з визначенням k.

Функція g є неперервною на [a,b] отже досягає на ньому мінімуму (друга теорема Вейєрштрасса).

Функція g не досягає мінімуму в точці a, оскільки тоді для всіх x(a,b] :

g(x)g(a)xa0

і взявши границю коли x прямує до a, одержуємо g(a)0, що неможливо. Так само мінімум неможливий у точці b оскільки звідси випливало б g(b)0.

Отже мінімум досягається в точці, що є внутрішньою у відрізку c(a,b) . Тоді згідно з теоремою Ферма g(c)=0, звідки f(c)=k.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

Шаблон:Математичний аналіз

  1. G. Darboux, Mémoire sur les fonctions discontinues, Ann. Sci. E.N.S. 4 (1875) 57-112