Зовнішня похідна

Матеріал з testwiki
Версія від 04:39, 8 квітня 2024, створена imported>Tolsai (growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Числення Зовнішня похідна у диференціальній геометрії розширює поняття диференціала функції, що є диференціальною формою нульового порядку, на довільні форми вищих порядків. В сучасному виді поняття зовнішньої похідної було введено французьким математиком Елі Картаном.

Зовнішня похідна d має властивість, що d2 = 0 і вона використовується для визначення когомології де Рама на диференціальних формах. Інтегрування форм надає природний гомоморфізм з когомології де Рама на сингулярні когомології гладких многовидів. Згідно з теоремою де Рама це відображення є ізоморфізмом.

Визначення

Аксіоматичне визначення

Нехай Ωk(M)множина диференціальних k-форм на гладкому многовиді M. Лінійне відображення d:Ωk(M)Ωk+1(M) називається зовнішньою похідною якщо:

  1. Для p=0 воно збігається зі звичайним диференціалом функції;
  2.  d(ωkωp)=(dωk)ωp+(1)kωk(dωp)
  3. Для будь-якої форми виконується рівність d(dω)=0.

Для довільного гладкого многовиду відображення з даними властивостями існує і є єдиним.

Визначення за допомогою локальних координат

Для довільної точки pM існує окіл цієї точки і координатні функції (x1,,xn) такі що довільну диференціальну k-форму можна записати як

ωk=1i1<<iknfi1,,ikdxi1dxik, для деяких гладких функцій fi1,,ikвизначених в цьому околі. Тоді зовнішня похідна в цій точці рівна

dωk|p=1i1<<ikni=1nfi1,,ikxi|pdxidxi1dxik.

Інваріантна формула

Якщо X0,,Xk — гладкі векторні поля на многовиді, тоді зовнішня похідна визначається за формулою:

dω(X0,,Xk)=i=0k(1)iXi(ω(X0,,X^i,,Xk))+0i<jk(1)i+jω([Xi,Xj],X0,,X^i,,X^j,,Xk)

де символ ^ у виразі X^i означає, що вказане векторне поле не є аргументом відповідної диференціальної форми, а [.,.] позначає дужки Лі векторних полів.

Якщо є афінною зв'язністю із нульовим крученням на многовиді, тобто XYYX=[X,Y], то зовнішню похідну можна також записати за допомогою оператора коваріантної похідної:

dω(X0,,Xk)=i=0k(1)iDXiω(X0,,X^i,,Xk)

Ця рівність є справедливою, зокрема для зв'язності Леві-Чивіти у рімановій геометрії.

Приклади

1

Нехай Шаблон:Nowrap у базисі 1-форм Шаблон:Nowrap. Зовнішня похідна цієї диференціальної форми рівна:

dσ=i=1nuxidxidx1dx2
=i=3nuxidxidx1dx2.
2

Для 1-форми Шаблон:Nowrap визначеної у R2 з використанням попереднього одержується:

dσ=(i=12uxidxidx)+(i=12vxidxidy)
=(uxdxdx+uydydx)+(vxdxdy+vydydy)
=0uydxdy+vxdxdy+0
=(vxuy)dxdy.

Властивості

Якщо Шаблон:Nowrapгладке відображення і Ωk — гладкий контраваріантний функтор що присвоює кожному гладкому многовиду множину k-форм на цьому многовиді тоді наступна діаграма комутує:

тобто Шаблон:Nowrap де ƒ* позначає зворотне відображення від ƒ. Отже, d є природним відображенням з Ωk на Ωk+1.

Література