Правило добутку

Матеріал з testwiki
Версія від 10:04, 14 липня 2024, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Числення Правило добутку — характерна властивість диференціальних операторів, також відома як тотожність Лейбніца.

 δ(f×g)=(δf)×g+f×(δg)

Найважливішим і найпростішим прикладом є диференціювання функцій дійсної змінної. Якщо f,g — дві диференційовні функції, то:

(fg)=fg+fg

Подібна формула справедлива і для голоморфних функцій комплексної змінної.

Окрім аналізу диференціальні оператори часто виникають в диференціальній геометрії, абстрактній алгебрі, теорії груп Лі.

Доведення для функцій дійсної змінної

Нехай h(x)=f(x)g(x), і функції f, g — диференційовні в точці x. Тоді з властивостей границь одержуються наступні рівності, які доводять правило добутку для функцій дійсної змінної:

h(x)=limΔx0h(x+Δx)h(x)Δx=limΔx0f(x+Δx)g(x+Δx)f(x)g(x)Δx
=limΔx0f(x+Δx)g(x+Δx)f(x)g(x+Δx)+f(x)g(x+Δx)f(x)g(x)Δx
=limΔx0[f(x+Δx)f(x)]g(x+Δx)+f(x)[g(x+Δx)g(x)]Δx
=limΔx0f(x+Δx)f(x)ΔxlimΔx0g(x+Δx)+limΔx0f(x)limΔx0g(x+Δx)g(x)Δx
=f(x)g(x)+f(x)g(x).

Варіації та узагальнення

  • Нехай f1,,fk — деякі k елементів на яких діє оператор диференціювання (наприклад функції дійсної змінної диференційовні в певній точці для прикладу звичайної похідної). Тоді за допомогою математичної індукції правило добутку можна узагальнити для випадку добутку 'k' елементів:
δ[i=1kfi(x)]=i=1k(δ(fi(x))jifj(x)).


  • Позначивши δ2(f)=δ(δ(f)),δ3(f)=δ(δ2(f)) і т. д. для оператора δn справедлива формула аналогічна до формули бінома Ньютона:
δn(fg)=k=0nCnkδk(f)δnk(g).
Для випадку добутку багатьох елементів справедлива формула аналогічна до формули мультинома:
δn(i=1kfi)=j1+j2+...+jk=n(nj1,j2,...,jk)i=1kδifi.
  • Формули для похідних добутку функцій можна узагальнити на випадок функцій багатьох змінних. Нехай f(x1,,xn) і g(x1,,xn) є дійсними функціями n дійсних змінних, диференційовними необхідну кількість разів по різних змінних, α=(α1,α2,,αn) і за означенням α(f)=1α12α2nαn(f)=|α|fx1α1x2α2xnαn.Тоді
    α(fg)=να(αν)νfανg. Означення біноміальних коефіцієнтів, факторіалів для мультиіндексів дано у статті Мультиіндекс.
  • Операція δl:kΩkkΩk+l на градуйованій алгебрі Ω=kΩk задовольняє градуйованій тотожності Лейбніца, якщо для будь-яких KΩk, FΩ
δl(KF)=δl(K)F+(1)klKδl(F)
де — множення в Ω. Більшість диференціювань на алгебрі диференціальних форм задовольняє цій тотожності.

Джерела

Шаблон:Math-stub