Простий ідеал

Матеріал з testwiki
Версія від 21:15, 24 жовтня 2023, створена 93.170.117.56 (обговорення) (Література)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В абстрактній алгебрі простий ідеалідеал кільця, властивості якого схожі з властивостями простих чисел. Окрім теорії кілець поняття також часто використовується у алгебраїчній геометрії, де прості ідеали многочленів визначають афінні многовиди.

Узагальненням поняття простого ідеала є примарний ідеал.

Визначення

Ідеал  P кільця  R називається простим, якщо PR і якщо з того, що добуток  AB двох ідеалів A,BR міститься в  P, то принаймні один з ідеалів  A або  B міститься в  P.

У загальному некомутативному кільці це еквівалентно наступному означенню:

Ідеал називається простим якщо виконуються умови:
  • якщо a,bR такі, що для всіх rR, їх добуток arb належить P, тоді aP або bP.
  • P не рівне кільцю R.

У комутативному кільці ідеал називається простим, якщо для деяких двох елементів a,bA з того, що ab𝔞, випливає що a𝔞 або b𝔞. Якщо ця властивість виконується для некомутативного кільця його називають цілком простим.

Замітка. Іноді термін простий ідеал використовується лише для комутативних кілець. У некомутативному випадку при цьому використовується термін первинний ідеал.

Властивості

  • Прообраз простого ідеалу при гомоморфізмі комутативних кілець є простим ідеалом.
  • Ідеал 𝔞 у комутативному кільці є простим, якщо елементи доповнення до нього утворюють мультиплікативну систему.
    • Підмножина кільця називається мультиплікативною системою, якщо вона замкнута відносно операції множення.
  • Теорема віддільності: Нехай в комутативному кільці A з одиницею заданий ідеал 𝔞, що не перетинається з мультиплікативною системою S0. Тоді існує простий ідеал 𝔭, що містить 𝔞 і не перетинається з системою S0.
    • Доведення використовує один з варіантів леми Цорна. Множина всіх ідеалів кільця A, що містять 𝔞 і не перетинаються з системою S0 є непорожньою (вона містить ідеал 𝔞), і відношення теоретико-множинного включення задає на ньому індуктивний порядок. За лемою Цорна ця множина містить максимальний елемент — деякий ідеал 𝔭. Припущення про його непростоту приводить до суперечності з його максимальністю.
  • Теорема про радикал: Перетин всіх простих ідеалів, що містять ідеал 𝔞, збігається з радикалом ідеалу 𝔞 (тобто множиною 𝔞={fA:nfn𝔞})
    • Нехай 𝔭 — простий ідеал, що містить 𝔞. Якщо елемент f належить радикалу 𝔞, значить деякий його степінь належить ідеалу 𝔞𝔭, відповідно f не може належати доповненню до 𝔭, оскільки це доповнення — мультиплікативна система (якщо воно містить f, то містить і всі його степені). Значить f необхідно належить всім простим ідеалам, що містять ідеал 𝔞.
      Навпаки: нехай f не належить радикалу 𝔞. Тоді множина всіх його степенів — мультиплікативна система, що не перетинає 𝔞. За попередньою теоремою існує простий ідеал, що містить 𝔞 і що не містить жоден із степенів елементу f. Значить f не належить усім простим ідеалам, що містять ідеал 𝔞.

Приклади

Нехай 𝔪 максимальний ідеал кільця R і припустимо R має ідеали 𝔞 і 𝔟 і 𝔞𝔟𝔪, але 𝔞𝔪. Оскільки 𝔪 є максимальним, маємо 𝔞+𝔪=R. Тоді,
𝔟=R𝔟=(𝔞+𝔪)𝔟=𝔞𝔟+𝔪𝔟𝔪+𝔪=𝔪.
Тому 𝔞𝔪 або 𝔟𝔪, тобто ідеал є простим.

Література

Українською

Іншими мовами

Посилання