Плоский рух

Матеріал з testwiki
Версія від 05:03, 2 лютого 2024, створена imported>InternetArchiveBot (Bluelink 1 book for Перевірність (20240201)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Плоский рух — рух матеріальної точки в межах двовимірної площини. Загалом такий рух можна звести до суперпозиції поступального руху та обертання. Прикладом плоского руху може бути обертання планет навколо Сонця в площині екліптики.

В декартовій системі координат плоский рух описується залежністю від часу двох змінних x(t) та y(t). Ці дві залежності задають у параметричній формі траєкторію матеріальної точки.

Полярна система координат

Плоский рух можна розглядати в полярній системі координат.

Нехай 𝐫 — це радіус-вектор з координатами (rcos(θ),rsin(θ)), де r і θ залежать від часу.

Використовуючи одиничні вектори

e¯r=(cos(θ),sin(θ))

у напрямку 𝐫, і

e¯θ=(sin(θ),cos(θ))

під прямим кутом до 𝐫, то перша і друга похідні положення будуть:

d𝐫dt=r˙e¯r+rθ˙e¯θ,
d2𝐫dt2=(r¨rθ˙2)e¯r+(rθ¨+2r˙θ˙)e¯θ=(r¨rθ˙2)e¯r+1rr2θ˙˙e¯θ

Похідна r˙ задає швидкість віддалення матеріальної точки від початку координат, а похідна θ˙ визначає кутову швидкість.

Відцентрова та коріолісова складові

Складова другої похідної rθ˙2 називається відцентровою, а 2r˙θ˙ — коріолісовою. Вираз для другої похідної радіус-вектора, який містить ці члени, схожий на вирази для відцентрової та коріолісової сили, що діють у системах відліку, які обретаються. Слід зауважити, що математичному виразі немає жодного фізичного змісту.[1] Фізика відцентрової та коріолісової сил проявляються у неінерційних системах відліку. Ці складові, які з'являються, коли прискорення виражається у полярних координатах, є математичним наслідком диференцюювання, тобто вони виникають у будь-якому випадку, якщо використовувати полярні координати. Так, ці складові виникають навіть якщо використовувати полярні координати в інерційних системах відліку, де ефект дії коріолісової сили ніколи не проявляється.

Коротаційна система відліку

Інерційна система відліку S та миттєва неінерційна коротаційна система відліку S' . Коротаційна система обертається з кутовою швидкістю Ω, яка дорівнює швидкості обертання частинки навколо початкового положення S' у момент часу t. Положення частинки визначаєть радіус-вектором r(t) та одиничними векторами, які зображені у радіальному напрямку до частинки відносно початкового положення та збільшення кута θ перпендикулярні до радіального напрямку. Ці одиничні вектори необов'язково повинні бути дотичними або перпендикулярними до траєкторії. Також відстань по радіусу r необов'язково пов'язана з радіусом кривизни траєкторії.

Для частинки, яка здійснює плоский рух, існує один підхід, який дає фізичне трактування відцентровій та коріолісовій складовій — це поняття коротаційної системи відліку.[2] Щоб визначити таку систему, необхідно обрати систему, у якій визначена відстань r(t) до точки. Осі обертання обираються так, щоб вони були перпендикулярними до площини руху частинки і проходили через її початок. Тоді, у деякий момент часу t швидкість обертання коротаційної системи Ω обирається такою, щоб вона збігалася зі швидкістю обертання частинки dθ/dt навколо цієї осі. Далі, члени у прискоренні в інерційній системі відліку пов'язуються з тими, що у кортаційній системі. Нехай положення частинки в інерційний системі відліку визначається координатами (r(t), θ(t)), і у коротаційній (r(t), θ'(t)). Оскільки коротаційна система обертається з такою самою швидкістю, як і частинка, то dθ'/dt = 0. Уявна відцентрова сила у коротаційній системі mrΩ2 радіально спрямована назовні. Швидкість частинки у коротаційній системі також радіально спрямована назовні, оскільки dθ'/dt = 0, і має величину −2m(dr/dt)Ω, спрямована у напрямку θ. Таким чином, підставивши ці сили до запису другого закону Ньютона, отримаємо:

𝑭+𝑭𝒄𝒇+𝑭𝑪𝒐𝒓=m𝒓¨ ,

Крапочки над символом позначають диференціювання по часу. F — це сила, яка протидіє уявним силі Коріоліса та відцентровій силі. Розклавші ці рівняння на складові отримаємо:

Fr+mrΩ2=mr¨
Fθ2mr˙Ω=mrθ¨ ,

які можна порівняти з рівняннями в інерційній системі відліку:

Fr=mr¨mrθ˙2 
Fθ=mrθ¨+2mr˙θ˙ .

Оскільки коротаційна система у момент часу t обертається зі швидкістю Ω = dθ/dt, то у поєднанні з цим порівнянням ми можемо пояснити члени у прискоренні (помножені на масу частинки), які знайдені в інерційній системі відліку, як від'ємні відцентрова та коріолісова сили. Їх можна розпізнати у миттєвій неінерційній коротаційній системі.

В загальному випадку криволінійного руху частинки (на противагу простому випадку руху по колу) відцентрова та коріолісова сили у пов'язаній з частинкою системі відліку відносяться до уявного кола, до якого дотична швидкість частинки в певний момент часу. Центр цього кола не обов'язково збігається з початком координат.

Посилання

Шаблон:Reflist

Джерела

  • Шаблон:Книга
  • Сивухин Д. В. Общий курс физики. — Издание 5-е, стереотипное. — М.: Физматлит, 2006. — Т. I. Механика. — 560 с.
  1. Кутова швидкість θ˙, яка з'являється у виразі для полярних координат, описує частинку, тоді як у класичній ньютоновій механіці Ω — це кутова швидкість системи відліку.
  2. For the following discussion, see Шаблон:Cite book