Рівноприскорений рух

Матеріал з testwiki
Версія від 09:16, 8 жовтня 2024, створена 212.92.251.62 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівноприскорений рух у полі тяжіння Землі. На малюнку видно, що переміщення складається з прямолінійного рівномірного руху і вільного падіння

Рівноприскорений рух — найпростіший вид механічного руху, при якому прискорення залишається сталим. Частковим випадком рівноприскореного руху є рівносповільнений рух, який відбувається тоді, коли напрямки початкової швидкості і прискорення протилежні[1].

Прикладом такого руху є політ в однорідному полі сили тяжіння каменя, кинутого під кутом α до горизонту за умови, що опором повітря можна знехтувати: камінь летить зі сталим прискоренням a=g, спрямованим вертикально вниз.

Траєкторія має вигляд ділянки параболи або прямої.

Загальна формула:

a=vv0t,

де a — прискорення (визначається в SI в м/с2), v — кінцева швидкість, v0 — початкова швидкість, t — час.

Формули швидкості та шляху для прискореного руху:

1) при одновимірному рівноприскореному русі швидкість тіла змінюється з часом лінійно за законом:

v=v0+at ;

2) формула координати тіла:

x=x0+v0xt+12axt2;

3) формула проєкції переміщення:

sx=v0xt+12axt2;

4) формула проєкції переміщення, якщо t невідомий:

sx=vx2v0x22a

Характер рівноприскореного руху

Рівноприскорений рух відбувається в площині, що містить вектори прискорення a і початкової швидкості v0. З урахуванням того, що v=dr/dt (тут r — радіус-вектор), траєкторію описує вираз

r(t)=r0+v0t+at22.

На заданому інтервалі часу вона являє собою ділянку параболи, яка за паралельності (тобто спів- або проти-спрямованості) векторів a і v0 перетворюється на відрізок прямої.

Для кожної з координат, скажімо y, можна записати вирази аналогічної структури:

y(t)=y0+v0yt+ayt22,

де ay — складова прискорення вздовж осі y, а r0=x0i+y0j+z0k — радіус-вектор матеріальної точки в момент t=0 (i, j, k — орти).

У прикладі з каменем x0=y0=z0=0, компоненти прискорення ax=az=0, ay=g, початкова швидкість vx0=v0cosα, vy0=v0sinα, vz0=0, при цьому x(t)=v0xt, а отже, y=tgαxg/2v02cos2αx2.

Переміщення і швидкість

У разі рівноприскореного руху будь-яка з компонент швидкості, наприклад vx, залежить від часу лінійно:

vx=v0x+axt.

При цьому зв'язок між переміщенням (Δx=xx0) вздовж координати x і швидкістю вздовж тієї ж координати такий:

Δx=vx2v0x22ax.

Звідси можна отримати вираз для x- складової кінцевої швидкості тіла за відомих x-складових початкової швидкості і прискорення:

vx=±v0x2+2axΔx.

Якщо ax=0, то vx=vox, а Δx=v0xt.

Вирази для зміщень Δy, Δz і компонент швидкості вздовж координат y і z набувають такого ж вигляду, як для Δx і vx, але символ x усюди слід замінити на y або z.

У підсумку, за теоремою Піфагора, модуль переміщення буде

|Δr|=(Δx)2+(Δy)2+(Δz)2,

а модуль кінцевої швидкості знайдемо як

|v|=vx2+vy2+vz2.

Рівноприскорений рух не може відбуватися необмежено довго: це означало б, що, починаючи з якогось моменту часу t, модуль швидкості тіла |v| перевищить величину швидкості світла у вакуумі c, що виключено теорією відносності.

Умова здійснення

Рівноприскорений рух реалізується, коли на тіло (матеріальну точку) діє стала сила F, зазвичай в однорідному гравітаційному або електростатичному полі, якщо величина швидкості тіла значно менша, ніж швидкість світла c. Тоді, за другим законом Ньютона, прискорення буде

a=Fm,

де через m — маса тіла. У прикладі з каменем роль F відіграє сила тяжіння.

Якщо ж швидкість тіла порівнянна зі швидкістю світла, то закон Ньютона в наведеному вигляді непридатний. При цьому, в разі дії сталої сили, відбувається так званий релятивістський рівноприскорений рух, за якого сталим є тільки власне прискорення, а прискорення у фіксованій інерційній системі відліку наближається з часом до нуля в міру наближення величини швидкості до її межі c.

Теорема про кінетичну енергію точки

Формула переміщення при рівноприскореному русі використовується для доведення теореми про кінетичну енергію. Для цього слід перенести прискорення в ліву частину і домножити обидві частини на масу тіла:

maxΔx=mvx22mv0x22.

Записавши аналогічні співвідношення для координат y і z і підсумувавши всі три рівності, отримаємо співвідношення:

FΔr=mv22mv022.

Зліва стоїть робота сталої рівнодійної сили F, а праворуч — різниця кінетичних енергій у кінцевий і початковий моменти руху. Отримана формула являє собою математичний вираз теореми про кінетичну енергію точки для випадку рівноприскореного руху[2].

Рівнозмінний рух

Рівнозмінним називають рух, за якого тангенціальна (паралельна швидкості) складова прискорення стала[3]. Такий рух не є рівноприскореним, крім ситуації, коли він відбувається вздовж прямої, але в математичному плані його можна розглянути аналогічно.

У цьому випадку вводиться узагальнена координата S, яку часто називають шляхом, що відповідає довжині пройденої траєкторії (довжині дуги кривої). Таким чином, формула набуває вигляду:

ΔS=v2v022aτ,

де aτ — тангенціальне прискорення, яке «відповідає» за зміну модуля швидкості тіла. Для швидкості маємо:

v=±v02+2aτΔS.

При aτ=0 маємо рух зі сталою за модулем швидкістю.

Іноді прикметник рівнозмінний замінюють на криволінійний равноприскорений, що вносить плутанину, оскільки, скажімо, рівноприскорений рух каменя по кривій (параболе) в поле тяжіння не рівнозмінний.

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки Шаблон:Бібліоінформація

  1. Шаблон:Cite book
  2. Шаблон:Книга
  3. Див. Физический энциклопедический словарь — Шаблон:М.: Советская энциклопедия, под. ред. А. М. Прохорова (1983), стаття «Равнопеременное движение», стор. 602.