Циклотронна частота

Матеріал з testwiki
Версія від 09:33, 14 липня 2023, створена 94.231.176.51 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Циклотро́нна частота́ — циклічна частота обертання вільної зарядженої частки в однорідному магнітному полі[1].

Позначається ωH.

ωH=|q|Bmc (в системі СГС),

де q — заряд частки, В — магнітна індукція, m — маса частки, c — швидкість світла [2].

Класичний рух

На заряджену частку в магнітному полі діє сила Лоренца (в системі СГСГ).

F=qc[𝐯,𝐁],

де 𝐯 — швидкість частки.

Магнітне поле не впливає на класичну заряджену частку, яка рухається вздовж поля. Якщо ж класична заряджена частка має складову швидкості перпендикулярну вектору магнітної індукції (v), така частка здійснюватиме обертання із циклічною частотою, яка визначається наведеною формулою й називається циклотронною частотою. Якщо частка має складову швидкості вздовж поля й складову швидкості перпендикулярну полю, то вона рухатиметься по гвинтовій лінії.

Радіус спіралі:

- в системі СГСГ
rH=mcv|q|B
- в Міжнародній системі величин (ISQ)
rH=mv|q|B

називають циклотронним або ларморовим радіусом.

Магнітне поле закручує рух частки, й чим воно сильніше, тим менший радіус обертання.

Квантова механіка

Енергія квантовомеханічної зарядженої частки в магнітному полі задається формулою (див. Рівні Ландау)

E=(n+12)ωH+pz22m,

де n — певне квантове число, яке пробігає значення від 0 до нескінченості, pz — складова імпульсу частки, направлена вздовж поля [3].

Використання

Явище обертання часток в магнітному полі використовується в прискорювачах заряджених часток  — циклотронах.

Примітки

  1. Циклотронну частоту іноді називають ларморівською частотою, однак у інших випадках ларморівською частотою називають у два рази меншу величину
  2. Формула приведена в системі СГСГ
  3. Дана формула не враховує вклад у енергію спіна

Див. також

Шаблон:Без джерел Шаблон:Physics-stub