Ермітова матриця

Матеріал з testwiki
Версія від 17:27, 15 січня 2025, створена imported>Олюсь
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Квадратна матриця  A з комплексними елементами називається ермітовою (на честь Шарля Ерміта) чи само-спряженою, якщо вона дорівнює своїй ермітово-спряженій матриці, тобто

 A=A*     (у фізичній нотації:  A=A).

Це еквівалентно до системи рівнянь aij=aji для елементів матриці  A.

Властивості

Часткові випадки

Частковими випадками ермітових матриць є:

  • додатньоозначені матриці — у них всі власні значення додатні;
  • невід'ємноозначені матриці — у них всі власні значення невід'ємні;
  • від'ємноозначені матриці — у них всі власні значення від'ємні.

Зв'язок з комплексними числами

Довільну квадратну матрицю можна представити як суму деякої ермітової та антиермітової матриць:

A=H1+iH2,H1=A+A*2,H2=AA*2i,

де:

 H1*=H1,H2*=H2    — ермітові матриці,
 (iH2)*=(iH2)    — антиермітова матриця.

Також справедливо, що матриця  A є нормальною тоді і тільки тоді, коли матриці  H1,H2 переставні:

A*A=AA*H1H2=H2H1.

Вищенаведена властивість вводить аналогію між комплексними числами та нормальними матрицями.

Отже, якщо розглядати нормальні матриці як узагальнення комплексних чисел, то:

  • ермітові матриці в такому випадку відіграватимуть роль дійсних чисел;
  • антиермітові — чисто уявних комплексних чисел;
  • і вищенаведені часткові випадки ермітових матриць будуть аналогом додатних, невід'ємних і від'ємних дійсних чисел.

Приклад

A=[123i2+3i4] — ермітова матриця 2×2 тому, що

A*=[123i2+3i4]=A,

або 1=1¯,4=4¯,23i=2+3i.

Див. також

Джерела