Синглетний стан

Матеріал з testwiki
Версія від 10:09, 29 листопада 2024, створена imported>BunykBot (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Синглетний стан або синглет — це система з двох частинок, сумарний спін яких дорівнює 0. Комбінуючи пару з частинок, кожна з яких має спін 1/2, можна отримати три власні стани із сумарним спіном 1 (триплет) і один стан із сумарним спіном 0, який називають синглет[1]. У теоретичній фізиці терміном синглет зазвичай позначають одновимірне подання (наприклад, частинка з нульовим спіном). Також цим терміном можуть позначати дві й більше частинок, отриманих у сплутаному стані, із загальним моментом імпульсу рівним нулю. Синглет і подібні до нього терміни часто зустрічаються в атомній і ядерній фізиці для опису сумарного спіну деякого числа частинок.

Спін одиничного електрона дорівнює 1/2. Така система має сумарний спин рівний 1/2 і має назву Шаблон:Li. Практично всі випадки дублетів у природі виникають із обертової симетрії: спін 1/2 відноситься до фундаментальних представлень групи Лі SU(2) — групи, яка визначає симетрію обертання в тривимірному просторі[2]. Ми можемо знайти спін такої системи, використовуючи оператор S2, і як результат завжди отримаємо 2(1/2)(1/2+1)=(3/4)2 (або спін 1/2), оскільки різноспрямовані спіни є власними станами (власними функціями) цього оператора з тим самим власним значенням. Аналогічно, для системи з двох електронів ми можемо порахувати спін, скориставшись оператором (S1+S2)2, де S1 відповідає першому електрону, а S2 другому. Однак, оскільки два електрони можна скомбінувати чотирма способами, то в цьому випадку ми можемо отримати два можливі спіни, що являють собою два можливі власні значення повного оператора спіну — 0 і 1. Кожне з цих власних значень відповідає набору власних станів або власних функцій. У термінах квантової механіки, це спінові функції для двоелектронної системи, отримані лінійною комбінацією спінових функцій електронів α=+1/2  та β=—1/2. Так, наприклад, функція

χ3=12[α(1)β(2)+α(2)β(1)]

— симетрична спінова функція, тоді як функція

χ4=12[α(1)β(2)α(2)β(1)]

— антисиметричнаШаблон:Sfn.

Таким чином, можна отримати три симетричні функції з повним спіновим квантовим числом S=1 і одну антисиметричну функцію з S=0. Набір зі спіном рівним 0 називають синглетом, містить один власний стан (див. нижче), а набір зі спіном 1, званий триплетом, містить три можливі власні стани. У позначеннях Дірака ці власні стани записують як:

|1,1=|1,0=(+)/2|1,1=}s=1(триплет)
|0,0=()/2}s=0(синглет)

Висловлюючись математичною мовою, можна сказати, що тензорний добуток двох дублетних представлень можна розкласти в суму приєднаного представлення (триплет) і Шаблон:Li (синглет).

Пара електронів, що перебуває в синглетному стані, має багато цікавих властивостей і відіграє фундаментальну роль у парадоксі Ейнштейна — Подольського — Розена і квантовій заплутаності .

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Шаблон:Бібліоінформація

  1. Шаблон:Нп, Introduction to Quantum Mechanics, Prentice Hall, Inc., 1995, pg. 165.
  2. J. J. Sakurai Modern Quantum Mechanics, Addison Wesley, 1985.