Функція Мебіуса

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Без джерел Функція Мебіуса μ(n) — мультиплікативна функція, яку застосовують у теорії чисел і комбінаториці, названа на честь німецького математика Мебіуса, який вперше розглянув її у 1831 р.

Означення

μ(n) визначена на множині всіх натуральних чисел n і набуває значення 1,0,1 в залежності від вигляду розкладання числа n на прості множники:

  • μ(n)=1, якщо n=1;
  • μ(n)=0, якщо n ділиться на квадрат простого числа;
  • μ(n)=(1)k, якщо канонічний розклад n має вигляд n=p1p2...pk, де прості множники різні.

Властивості й застосування

Функція Мебіуса мультиплікативна: для довільних взаємно простих чисел a і b виконується рівність

μ(ab)=μ(a)μ(b).

Сума значень функції Мебіуса по всім дільникам цілого числа n2 дорівнює нулю:

d|nμ(d)={1,n=10,n>1

Звідси, зокрема, випливає, що для довільної непорожньої скінченної множини кількість різних підмножин, які містять непарне число елементів, дорівнює кількості різних підмножин, які містять парне число елементів — факт, який застосовується у формулі обертання Мебіуса.

Функція Мебіуса пов'язана з функцією Ейлера φ(n) таким співвідношенням:

φ(n)=d|nμ(d)nd,

де в правій частині перераховуються всі дільники числа n.

Обернення Мебіуса

Перша формула обернення Мебіуса

Для арифметичних функцій f і g,

 g(n)=d|nf(d)

тоді і тільки тоді, коли

f(n)=dnμ(d)g(nd).

Цю рівність також називають принципом обернення Дедекінда-Ліувілля на честь німецького математики Ріхарда Дедекінда (1831—1916) та французького математика Жозефа Ліувілля (1809—1882).

Друга формула обернення Мебіуса

Для дійснозначних функцій f(x) і g(x), визначених при x1,

g(x)=nxf(xn)

тоді і тільки тоді, коли

f(x)=nxμ(n)g(xn).