Теорія розсіювання

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Інтервікі Математична теорія розсіювання — розділ теорії збурень. У теорії збурень докладна інформація про "незбурений" оператор H0 дозволяє робити висновок про інший оператор H, якщо H0 та H мало відрізняються один від одного. У фізичних термінах гамільтоніан H0 описує "вільну" систему (наприклад, не взаємодіючих одна із одною квантових частинок), а "повний" гамільтоніан H - реальну систему із врахуванням взаємодії.

Загальні відомості

Теорія розсіювання займається лише будовою абсолютно неперервного спектра й вирішує дві пов'язані між собою задачі.

Перша - з них - дослідження поведінки при більших часах рішень нестаціонарного рівняння Шредінгера

idudt=Hu,u(0)=f.

При цьому асимпотика за t± рішень цього рівняння із повним гамільтоніаном H вивчається у термінах рішень рівняння із "вільним" оператором H0.

Друга задача полягає у віднаходженні умов унітарної еквівалентності операторів H0 та H, тобто їх абсолютно неперервних частин H0(a) та H(a).

Нехай H0 та H - самоспряжені оператори у гільбертовому просторі . Тоді вищенаведене рівняння має єдине рішення u(t)=exp(iHt)f, а рішення такого ж рівняння із оператором H0 дається формулою u0(t)=exp(iH0t)f0.З точки зору теорії розсіювання функція u(t) має "вільну" асимпотику за t±, якщо для підходячого початкового даного f0(±), відшукуваного по f, виконано

limt±||u(t)u0±(t)||=0,u0±(t)=exp(iHt)f0±.

Це співвідношення приводить до зв'язку між відповідними початковими даними f0(±) та f

f=limt±exp(iHt)exp(iH0t)f0±.

Основне положення теорії розсіювання полягає у тому, що за достатньо широких припущень про пару H0 та H для початкового даного f з абсолютно неперервного простору (a) оператора H функція u(t) виходить на вільну асимпотику. [1]

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist