Теорема Рімана — Роха

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Рімана — Роха — твердження в комплексному аналізі, що визначає розмірність векторного простору мероморфних функцій ріманової поверхні з нулями і полюсами визначених порядків в заданих точках поверхні. Названа на честь німецьких математиків Бернхарда Рімана і Ґустава Роха.

Допоміжні визначення

Нехай X — компактна ріманова поверхня роду g. Групою дивізорів div(X) цієї поверхні називається вільна абелева група породжена точками X. Елементами div(X) є скінченні суми niPi,n1,PiX. Дивізор D=niPi називається додатним (позначається D0), якщо всі ni0. Також використовується позначення DD1 якщо DD10. Порядок дивізора deg(D) визначається як deg(D)=ni. Для мероморфної функції f визначеної в X можна визначити дивізор div(f)=niPi, де Pi — нулі і полюси функції f і ni=a, якщо Pi — нуль порядку a і ni=a, якщо Pi — полюс порядку a. Дивізори D для яких існує мероморфна функція f така, що D=div(f) називаються головними. Два дивізори називаються лінійно еквівалентними, якщо їх різниця є головним дивізором. Оскільки порядок довільного головного дивізора рівний нулю то можна говорити також про порядок класу лінійної еквівалентності дивізорів. Якщо ω — диференційна мероморфна 1-форма на ній подібно до мероморфної функції можна задати дивізор. Оскільки div(fω)=div(f)+div(ω) то всі такі дивізори (канонічні дивізори) належать одному класу. Такі дивізори найчастіше позначаються K. Позначимо тепер

L(D):={fM(X)|div(f)+D0}.

Дана множина є векторним простором над полем комплексних чисел. Його розмірність позначається (D).

Твердження теореми

З використанням введених вище позначень твердження теореми для X — компактної ріманової поверхні роду g запишеться:

(D)(KD)=degD+1g

Література