Схема Бернуллі

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проводяться n дослідів, у кожному з яких може відбутися певна подія («успіх») з імовірністю p (або не відбутися — «невдача» — з імовірністю q=1p). Завдання — знайти ймовірність отримання рівно m успіхів у цих n дослідах.

Розв'язок:

Pn(m)=Cnmpm(1p)nm (формула Бернуллі).

Кількість успіхів — випадкова величина, яка має біноміальний розподіл.

Визначення

Для застосування схеми Бернуллі мають виконуватись такі умови:

  • Кожне випробування має рівно два результати, умовно звані успіхом і невдачею.
  • Незалежність випробувань: результат чергового експерименту не повинен залежати від результатів попередніх експериментів.
  • Ймовірність успіху повинна бути сталою (фіксованою) для всіх випробувань.

Розглянемо стохастичний експеримент з двоелементним простором елементарних подій. Одну назвемо «успіхом», позначимо «1», іншу — «невдачею», позначимо «0». Нехай імовірність успіху 0<p<1, тоді ймовірність невдачі 1p=q.

Розглянемо новий стохастичний експеримент, який полягає в n-разовому повторенні цього найпростішого стохастичного експерименту.

Зрозуміло, що простір елементарних подій Ω, який відповідає цьому новому стохастичному експерименту буде {Ω=(a1,...,an)|ai=0,1,i=1,n} (1), N(Ω)=2n. За σ-алгебру подій 𝒜 візьмемо булеан простору елементарних подій P(Ω) (2). Кожній елементарній події ωΩ поставимо у відповідність число p(ω)=pi=1naiqni=1nai. Якщо в елементарній події ω успіх спостерігається k разів, а невдача — (nk) разів, то p(ω)=pkqnk. Нехай Ak={ωΩ|i=1nai=k},k=0,n, тоді P(Ak)=ωAkP(ω)=Cnkpkqnk. Також є очевидною нормованість імовірності: ωΩP(ω)=k=0nωAkP(ω)=k=0nCnkpkqnk=(p+q)n=1n=1.

Поставивши у відповідність кожній події A𝒜 числове значення P(A)=ωAP(ω) (3), ми знайдемо ймовірність P:𝒜. Побудований простір (Ω,𝒜,P), де Ω — простір елементарних подій, визначений рівністю (1), 𝒜 — σ-алгебра, визначена рівністю (2), P — імовірність, визначена рівністю (3), називається схемою Бернуллі для n випробувань.

Набір чисел Pn(k)=Cnkpkqnk,k=0,n,n називається біноміальним розподілом.

Узагальнення (поліноміальна схема)

Звичайна формула Бернуллі застосовна на випадок, коли за кожного випробування можлива одна з двох подій. Формулу Бернуллі можна узагальнити на випадок, коли за кожного випробування відбувається одна і тільки одна з k>2 подій з імовірністю pi(i=1,2,...,k), де p1+...+pk=1. Ймовірність появи m1 разів першої події, m2 — другої і mk раз k-ї знайдемо за формулою:

Pn(m1,m2,...,mk)=n!m1!m2!...mk!p1m1p2m2...pkmk,

де n=m1+m2+...+mk.

Теореми

В особливих умовах (за досить великих чи досить малих параметрів) для схеми Бернуллі використовують наближені формули з граничних теорем: теорема Пуассона, локальна теорема Муавра — Лапласа, інтегральна теорема Муавра — Лапласа.

Джерела