Скінченні різниці

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Поліпшити Скінченна різниця — математичний вираз виду f(x + b) − f(x + a), що широко використовується в числових методах в методі скінченних різниць для апроксимації значень функції та її похідних.

Права, ліва та центральна різниця

Права різниця — вираз виду:

 Δh[f](x)=f(x+h)f(x).

Ліва різниця — вираз виду:

 h[f](x)=f(x)f(xh).

Центральна різниця — вираз виду:

 δh[f](x)=f(x+12h)f(x12h).

Зв'язок з похідною

Похідна функції f в точці x визначена, як границя розділеної різниці

 f(x)=limh0f(x+h)f(x)h=limh0Δh[f](x)h

Отже, права різниця поділена на h апроксимує похідну, якщо h є малим. Похибка апроксимації отримується з теореми Тейлора.

Ліва та центральна різниці теж апроксимують похідну:

 Δh[f](x)hf(x)=O(h)(h0).
 h[f](x)hf(x)=O(h).
 δh[f](x)hf(x)=O(h2).

Різниці вищих порядків

Аналогічно до похідних вищих порядків можна отримати скінченні різниці вищих порядків. Наприклад, застосувавши центральну різницю в формулах f(x+h/2) та f(xh/2) для апроксимації другої похідної f в точці x, отримаємо:

f(x)δh2[f](x)h2=f(x+h)2f(x)+f(xh)h2.

В загальному випадку, праві, ліві та центральні різниці n-того порядку виражаються формулами:

Δhn[f](x)=i=0n(1)i(ni)f(x+(ni)h),
hn[f](x)=i=0n(1)i(ni)f(xih),
δhn[f](x)=i=0n(1)i(ni)f(x+(n2i)h).

Для непарних n, коефіцієнт перед h буде не цілим. Це часом є проблемою, оскільки h є інтервалом дискретизації. Для вирішення проблеми використовують середнє від δn[f](xh/2) та δn[f](x+h/2).

Зв'язок скінченних різниць вищих порядків з похідними вищих порядків:

dnfdxn(x) =Δhn[f](x)hn+O(h) =hn[f](x)hn+O(h) =δhn[f](x)hn+O(h2).

Скінченні різниці вищих порядків можуть використовуватись для покращення апроксимації. Наприклад:

Δh[f](x)12Δh2[f](x)h=f(x+2h)4f(x+h)+3f(x)2h

апроксимує f'(x) з точністю до h2. Доводиться записом вищенаведеного виразу через ряд Тейлора та зведенням подібних доданків.

Див. також

Шаблон:Без джерел