Система околів

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

База околів у точці і система околів — базові поняття у загальній топології, за допомогою яких можна дати означення топологічного простору, еквівалентні стандартним означенням за допомогою відкритих множин. За допомогою систем чи баз околів дається означення неперервної у точці функції.

Означення

Нехай (X,τ)топологічний простір і xX. Множина всіх околів (не обов'язково відкритих) точки x називається системою околів у точці x. Для неї використовується позначення 𝒱(x)

Множина (x)𝒱(x) околів точки x називається базою околів у точці x або фундаментальною системою околів точки x якщо:

(U𝒱(x))(V(xVU)).

У подібний спосіб також можна дати означення систем і баз околів довільної підмножини топологічного простору.

Приклади

  • Система околів точки x є також базою околів у цій точці.
  • Якщо X є дискретним простором, то d(x)={{x}} (одноелементна множина) є базою околів у xX. Якщо X є антидискретним простором, то a(x)={X} є базою околів у xX.
  • Якщо X є метричним простором з метрикою d і для точки xX і числа r>0 позначимо B(x,r)={yX:d(x,y)<r}, то тоді сім'я {B(x,1/n):n=1,2,3,} є базою околів у x.

Властивості

Тут, як і у статті Окіл, околом точки називається множина, що містить відкриту множину, елементом якої є дана точка, тобто околи не обов'язково є відкритими множинами.

  • Нехай {𝒱(x):xX} є системою околів топологічного простору X. Тоді виконуються такі властивості:
  1. Для кожного xX, 𝒱(x) і для кожного U𝒱(x)  xU.
  2. Якщо U𝒱(x)  і UVX то також V𝒱(x) .
  3. Якщо U𝒱(x), то існує UV𝒱(x), такий що U𝒱(y) для кожної точки yV.
  4. Перетин скінченної кількості елементів 𝒱(x) теж є елементом 𝒱(x).
Перші дві властивості випливають із означення околу точки, четверта із того, що перетин скінченної кількості відкритих множин є відкритою множиною (і з того факту, що за означенням кожен окіл містить відкритий окіл). У третій властивості за множину V можна взяти довільний окіл, який існує за означенням. Властивість одержується з того факту, що відкрита множина є околом всіх своїх точок і тому довільна множина, що її містить теж є околом всіх її точок.
  • Навпаки, припустимо, що X є непустою множиною і {𝒱(x):xX} є системою сімей підмножин X, що задовольняють властивості 1 - 4. Нехай τ — сім'я всіх підмножин X, таких що U𝒱(x) для всіх xU. Тоді τ є топологією на X і {𝒱(x):xX} є системою околів для цієї топології. Топологія τ називається топологією породженою системою околів {(x):xX}. Таким чином система околів може бути одним із способів задання топології на множині.
Очевидно, що пуста множина і весь простір належать τ. Для довільної сім'ї множин із τ їх об'єднання містить кожну із цих множин і тому, згідно другої властивості, є околом всіх своїх точок. Тобто об'єднання довільної сім'ї множин із τ теж належить τ. Для скінченної сім'ї множин із τ кожна з цих множин є околом кожної з точок їх перетину і тому для кожної з цих точок перетин множин є околом (згідно четвертої властивості). Тому перетин скінченної сім'ї підмножин з τ теж належить τ і тому τ є топологією.
Згідно другої властивості кожен окіл точки xX належить 𝒱(x). Навпаки нехай V𝒱(x) і U — множина точок y, для яких V𝒱(y). Очевидно що xU і UV. Доведемо, що множина U є відкритою у топології τ. Нехай yU. Тоді згідно властивості 3 існує така множина W𝒱(y), що V𝒱(z) для всіх zW. Тоді з означення U маємо, що WU і оскільки W𝒱(y) то з другої властивості також U𝒱(y). Оскільки точка y була довільною, то U є околом всіх своїх точок, тобто відкритою множиною у топології τ.
  • Аналогічно топологію можна задавати за допомогою бази околів, як сім'ю підмножин {(x):xX}, що задовольняють властивості (які виконуються для баз околів):
  1. Для кожного xX, (x) і для кожного U(x)  xU.
  2. Якщо U(x), то існує UV(x), така що для кожної точки yV існує UW(y).
  3. Перетин скінченної кількості елементів (x) містить деякий елемент (x).

Кардинальні функції

З поняттям бази околів пов'язані наступні поняття:

  • Характер точки xX у топологічного простору X найменша можлива потужність бази околів у цій точці. Характер точки xX позначається χ(x,X).
  • Характер простору X за означенням рівний

χ(X)=sup{χ(x,X):xX}.

Див. також

Джерела