Серединний граф

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Планарний граф (синій) та його серединний граф (червоний).

Серединний граф — граф, що подає суміжність ребер всередині граней даного планарного графа.

Формальне визначення

Якщо дано зв'язний планарний граф G, його серединний граф M(G) містить:

  • вершину для кожного ребра G,
  • ребро між двома вершинами для кожної грані G якщо на ній ребра графа G йдуть послідовно.

Серединний граф незв'язного графа є незв'язним об'єднанням серединних графів компонент зв'язності.

Властивості

Обидва червоні графи є серединними графами синього графа, але вони не ізоморфні.

Оскільки серединний граф залежить від способу вкладення, серединний граф не єдиний у тому сенсі, що той самий планарний граф може мати кілька неізоморфних серединних графів. І навпаки, неізоморфні графи можуть мати той самий серединний граф. Зокрема, планарний граф та його двоїстий граф мають один серединний граф.

Серединні графи є 4-регулярними графами. При цьому будь-який 4-регулярний планарний граф є серединним графом деякого планарного графа. Для зв'язного 4-регулярного планарного графа H планарний граф G, для якого H є серединним, можна побудувати так: грані G розфарбовуються у два кольори (що можливо, оскільки H є ейлеровим, і оскільки двоїстий графу H є двочастковим); вершини в G відповідають граням одного кольору в H. Ці вершини з'єднані ребром для кожної спільної (для двох граней) вершини H. Зауважимо, що проробляючи цю побудову з гранями іншого кольору, отримаємо граф, двоїстий G.

Якщо два графи мають один серединний граф, вони двоїсті[1].

Орієнтований серединний граф

Планарний граф (синій) та його орієнтований серединний граф (червоний). Орієнтацію введено так, щоб сірі грані (які містять вершини початкового графа) виявлялися зліва.

У серединний граф можна ввести орієнтацію: для цього серединний граф розмальовують у два кольори в залежності від того, чи містить грань серединного графа вершини початкового графа чи ні, а орієнтацію вводять так, щоб грані якогось з кольорів виявлялися зліва від ребер.

Планарний граф та його двоїстий мають різні орієнтовані серединні графи, які є оберненими один до одного.

Многочлен Татта

Для планарного графа G подвоєне значення многочлена Татта в точці (3,3) дорівнює сумі за зваженими Шаблон:Не перекладено у серединному графі G, де вага орієнтації дорівнює 2s (s — число сідлових вершин орієнтації, тобто число вершин, у яких інцидентні дуги впорядковані за циклом «вхідна — вихідна — вхідна — вихідна»)[2]. Оскільки многочлен Татта є інваріантом при вкладеннях, результат показує, що для даного графа будь-який серединний граф має ту саму зважену суму ейлерових орієнтацій.

Скориставшись орієнтованим серединним графом, можна ефективно узагальнити результат обчислення многочлена Татта в точці (3,3). Для планарного графа G, помножене на n значення многочлена Татта у точці (n+1,n+1) дорівнює зваженій сумі всіх розфарбувань дуг в n кольорів в орієнтованому серединному графі G, так що кожна (можливо порожня) множина дуг одного кольору утворює орієнтований ейлерів граф, де вага ейлерової орієнтації дорівнює 2s (s — кількість одноколірних вершин, тобто вершин, всі чотири ребра, інцидентні якій, мають один колір)[3][4].

Примітки

Шаблон:Примітки

Література