Логіка Лукашевича

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Логіка Лукашевича — багатозначна логіка, як спочатку була визначена Яном Лукашевичем як тризначна логіка, а потім узагальнена до скінченної n-значної логіки, та до нескінченної дійснозначної логіки як для числення висловлень та логіки першого порядку.

Операціями логіки Лукашевича є:

імплікація
заперечення ¬
еквівалентність
слаба кон'юнкція
сильна кон'юнкція
слаба диз'юнкція
сильна диз'юнкція

та константи 0 та 1.

Наявність слабої та сильної кон'юнкції та диз'юнкції є загальною рисою всіх підструктурних логік без правила скорочення, до яких належить логіка Лукашевича.

Аксіоми

Початкова система аксіом для нескінченно-значної логіки висловлень Лукашевича використовувала імплікацію та заперечення як основні логічні операції:

A(BA)
(AB)((BC)(AC))
((AB)B)((BA)A)
(¬B¬A)(AB).

Дійснозначний випадок

У дійснозначній логіці Лукашевича логічними значеннями є дійсні числа від 0 до 1. Операції визначаються як функції:

  • Імплікація: F(x,y)=min{1,1x+y}
  • Еквівалентність: F(x,y)=1|xy|
  • Заперечення: F¬(x)=1x
  • Слабка кон'юнкція: F(x,y)=min{x,y}
  • Слабка диз'юнкція: F(x,y)=max{x,y}
  • Сильна кон'юнкція: F(x,y)=max{0,x+y1}
  • Сильна диз'юнкція: F(x,y)=min{1,x+y}.

Шаблон:Math-stub

Шаблон:Некласична логіка