Константа інгібування

Константа інгібування ($K_i$) (Шаблон:Lang-en; Шаблон:Lang-ru) — є кількісною мірою компонента поживного середовища чи продукту метаболізму, що спричиняє інгібування, за якої питома швидкість росту біологічних агентів чи утворення продуктів їхнього метаболізму дорівнює 50 % від максимальної. Окрім того, константа інгібування є показником потужності інгібітора. Розраховують константу інгібування за такою формулою:

$K_i=\exp (\frac{\mathrm{\Delta }G}{R\times T})$,

де $\mathrm{\Delta }G$ — афінність (найменша вільна енергія зв'язування), що використовується для оцінення енергії взаємодії лігандів з активним центром макромолекули, $R$ — газова стала (~1.987·10⁻³ ккал·К⁻¹·моль⁻¹), $T$ — кімнатна температура (К).

Константа інгібування має розмірність — моль.

Використання

Молекулярний докінг

Використовується для відображення спорідненості до зв'язування інгібітора з протеїном-мішенню, що в свою чергу часто використовують у методі молекулярного докінгу з метою виявити найперспективнішу сполуку в експерименті взаємодії (чим менша $K_i$, тим менша кількість речовини необхідна для того, щоб інгібувати досліджуваний об'єкт).

Див. також

• Молекулярний докінг
• Афінність
• Мінімальна інгібуюча концентрація

Література

• Що таке Константа інгібування (біотехнології).
• Bachmann KA, Lewis JD. / Predicting inhibitory drug-drug interactions and evaluating drug interaction reports using inhibition constants. Ann Pharmacother 2005;39:1064-72. Шаблон:Webarchive