Коефіцієнти Клебша — Ґордана

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коефіцієнти Клебша — Ґордана — набір чисел, що виникають у квантовій механіці при описі взаємодії кутових моментів, і позначаються (j1j2m1m2|jm) або Cj1m1j2m2jm. З математичної точки зору, коефіцієнти Клебша — Ґордана виникають у теорії представлень (зокрема компактних груп Лі) при розкладі тензорного добутку двох незвідних представлень у пряму суму незвідних представлень, якщо відомі їх кількість та форма. Коефіцієнти названі на честь німецьких математиків Альфреда Клебша (1833–1872) та Пауля Ґордана (1837–1912), які розв'язали аналогічну задачу в теорії інваріантів.

Означення

Вектори стану багатьох квантових систем можна вибрати таким чином, щоб вони були власними функціями квадрата оператора кутового момента і його проєкції на певну вісь. Такі вектори стану характеризуються двома квантовими числами j та m, відповідні власні значення:

J2^|jm=2j(j+1)|jm
J^z|jm=m|jm,

де  — зведена стала Планка.

Систему, що складається із двох незалежних підсистем, кожна з яких має власний кутовий момент, можна характеризувати чотирма квантовими числами: j1, m1 та j2, m2. Вектор стану такої системи можна записати як |j1m1|j2m2.

Однак, такий вибір власних векторів стану не єдиний. Квадрат оператора суми операторів кутових моментів

𝐉^2=(𝐉^1+𝐉^2)2.

комутує з операторами 𝐉^12 та 𝐉^22. Те ж саме стосується проєкції оператора сумарного моменту:

𝐉^z=𝐉^1z+𝐉^2z.

Тому сумарну систему можна характеризувати чотирма квантовими числами: j1, j2, j, m, де числа без індексів відносяться сумарної системи. Відповідний вектор стану позначається |j1j2jm. Нові, сумарні, вектори стану можна подати, як лінійну комбінацію старих, індивідуальних, векторів стану |j1m1|j2m2. Коефіцієнти цієї лінійної комбінації називаються коефіцієнтами Клебша — Ґордана:

|j1j2jm=m1,m2(j1j2m1m2|jm)|j1m1|j2m2.

Властивості

Коефіцієнти Клебша — Ґордана відмінні від нуля тільки тоді, коли

m=m1+m2.

Крім того, квантове число сумарного орбітального моменту задовольняє умові трикутника:

|j2j1|j|j1+j2|.

Справедливі умови ортогональності та нормування:

jm(j1j2m1m2|jm)(j1j2m1m2|jm)=δm1,m1δm2,m2
m1,m2(j1j2m1m2|jm)(j1j2m1m2|jm)=δj,jδm,m,

де δij — символ Кронекера.

Див. також

Джерела