Гідроксид цинку
Шаблон:Речовина Гідроксид цинку, цинк гідроксид — неорганічна сполука ряду гідроксидів складу Zn(OH)2. За звичайних умов є білим аморфним порошком або кристалами. Виявляє амфотерні властивості.
Фізичні властивості

У кристалічному стані гідроксид цинку може перебувати у п'яти модифікаціях: гексагональній α-формі, ромбоедричній або гексагональній β-формі, призматичній γ-формі, ромбоедричній δ-формі або ж біпірамідальній ε-формі. Стійкою за кімнатної температури є лише форма ε-Zn(OH)2 (аналог β-кристобаліту).
Отримання
Гідроксид цинку утворюється при дії лугів на солі цинку, випадаючи у формі білого об'ємистого осаду:
Безпосереднє утворення гідроксиду при взаємодії оксиду цинку і води не відбувається.
Хімічні властивості
Гідроксид цинку є малорозчинним у воді (добуток розчинності 3·10-17). За нагрівання він втрачає молекулу води й розкладається до оксиду цинку:
Він розчиняється у сильних кислотах:
Аналогічно до гідроксиду берилію, гідроксид цинку виявляє амфотерні властивості. Він взаємодіє із лугами — як у розчинах, утворюючи цинкати (гідроксоцинкати) координаційної будови, так і в розплаві:
- (розчин)
- (розплав)
Так само відбувається утворення координаційного комплексу при взаємодії з концентрованим розчином аміаку (гідроксидом амонію):
Суспензія Zn(OH)2 здатна поглинати з повітря вуглекислий газ, утворюючи дигідроксокарбонат цинку: