Амфотерні гідроксиди

Амфотерні гідроксиди (Шаблон:Lang-grc) — неорганічні сполуки, гідроксиди амфотерних елементів, залежно від умов проявляють властивості кислотних або осно́вних гідроксидів (можуть реагувати як з кислотами, так і з лугами).

Загальні властивості

Всі амфотерні гідроксиди — тверді речовини. Нерозчинні у воді, переважно є слабкими електролітами.

Хімічні властивості

При нагріванні розкладаються з утворенням відповідного амфотерного оксиду, наприклад:

$\mathrm{𝟤}𝖥𝖾\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟥}}\stackrel{150-200{}^{\circ }C}{\to }𝖥{𝖾}_{\mathrm{𝟤}}{𝖮}_{\mathrm{𝟥}}\mathsf{+}\mathrm{𝟥}{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}𝖮$

У ряді випадків проміжним продуктом розкладання є метагідроксид, наприклад:

$𝖠𝗅\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟥}}\stackrel{200{}^{\circ }C}{\to }𝖠𝗅𝖮\mathsf{(}𝖮𝖧\mathsf{)}\mathsf{+}{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}𝖮$

$\mathrm{𝟤}𝖠𝗅𝖮\mathsf{(}𝖮𝖧\mathsf{)}\stackrel{>575{}^{\circ }C}{\to }𝖠{𝗅}_{\mathrm{𝟤}}{𝖮}_{\mathrm{𝟥}}\mathsf{+}{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}𝖮$

При взаємодії з кислотами утворюють солі з амфотерним елементом у катіоні, наприклад:

$𝖹𝗇\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}\mathrm{𝟤}𝖧𝖢𝗅\mathsf{⟶}𝖹𝗇𝖢{𝗅}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}\mathrm{𝟤}{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}𝖮$

При взаємодії з лугом утворюють солі з амфотерним елементом в аніоні, наприклад:

$𝖹𝗇\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}\mathrm{𝟤}𝖭𝖺𝖮𝖧\mathsf{\rightleftarrows }𝖭{𝖺}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{[}𝖹𝗇\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟦}}\mathsf{]}$ (у водному розчині)

$\mathrm{A}\mathrm{l}(\mathrm{O}\mathrm{H}){\phantom{A}}_3+\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{O}\mathrm{H}⟶\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{A}\mathrm{l}\mathrm{O}{\phantom{A}}_2+2\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$ (в розплаві)

Отримання

Загальним способом отримання амфотерних гідроксидів є осадження розведеним лугом з розчинів солей відповідного амфотерного елемента, наприклад:

$𝖹𝗇𝖲{𝖮}_{\mathrm{𝟦}}\mathsf{+}\mathrm{𝟤}𝖭𝖺𝖮𝖧\mathsf{⟶}𝖹𝗇\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{\downarrow }\mathsf{+}𝖭{𝖺}_{\mathrm{𝟤}}𝖲{𝖮}_{\mathrm{𝟦}}$

У надлишку лугу почнеться розчинення осаду гідроксиду:

$𝖹𝗇\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}\mathrm{𝟤}𝖭𝖺𝖮𝖧\mathsf{\to }𝖭{𝖺}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{[}𝖹𝗇\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟦}}\mathsf{]}$

У ряді випадків при осадженні утворюється не гідроксид, а гідрат оксиду відповідного елемента (наприклад, гідрати оксидів заліза(III), хрому (III), олова (II) тощо). Хімічні властивості таких гідратів здебільшого аналогічні властивостям відповідних гідроксидів.

Приклади амфотерних гідроксидів

До амфотерним належать такі гідроксиди:

• більшість гідроксидів d-елементів:

гідроксид хрому(III) $𝖢𝗋\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟥}}$, полігідрат оксиду заліза (III) $𝖥𝖾\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟥}}$, гідроксид цинку $𝖹𝗇\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}$, гідроксид кадмію $𝖢𝖽\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}$, та ін.;

• ряд гідроксидів p-елементів:

гідроксид алюмінію $𝖠𝗅\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟥}}$, гідроксид галію $𝖦𝖺\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟥}}$, гідрат оксиду олова(II) $𝖲𝗇\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}$, гідроксид свинцю(II) $𝖯𝖻\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}$, та ін.;

• з гідроксидів s-елементів:

гідроксид берилію $𝖡𝖾\mathsf{(}𝖮𝖧{\mathsf{)}}_{\mathrm{𝟤}}$;

• формально до амфотерних гідроксидів можна віднести воду.

Див. також

• Амфотерність
• Амфотерні оксиди

Джерела

• Шаблон:Книга
• Шаблон:Книга