Глікалі

Глікалі (Шаблон:Lang-en) — назва похідних циклічних енольних етерів цукрів, які мають подвійний зв'язок саме між атомами С-1 та С-2 кільця. Глікалі — похідні пентоз чи гексоз. Вперше були отримані Фішером та Цахом у 1913.

Інтерес до хімії глікалів спричинений задачами енантіоспецифічного синтезу. Глікальний підхід розглядається як один із методів синтезу $\mathrm{O}\mathrm{-},\mathrm{C}\mathrm{-}$ глікозидів та олігосахаридів. Важливе значення у цьому випадку мають реакції електрофільного приєднання за подвійним зв'язком глікалів.

Поміж реакцій, що мають особливе значення для цілеспрямованої модифікації глікалів, є реакція Фер'є, яка перебігає як $S_N{2}^{\prime }$-заміщення із алільним перегрупуванням. Таким чином перебігають реакції спиртів і тіолів під дією кислот Льюїса; C-глікозилювання катіонактивними алкенами, алілсиланами, енолсиліловими етерами; комбінація із аренами, малонатами й арілгалогенідами у присутності металокомплексних каталізаторів; синтез N-нуклеозидів.

Синтез

При синтезі глікалів з S-глікозидів та їх окиснених похідних застосовується нафталід літію.

Значення і застосування

На основі глікалів можна отримати блок-синтони, які мають препаративну цінність завдяки енантіомерній чистоті похідних і синтезованих хіральних центрів та наявності реакційноздатних функціональних груп, максимально зручних для наступних трансформацій.

Глікалі є джерелами хірального вуглецю, які мають загальне значення для синтезу складних природних сполук, їх аналогів та похідних.

Див. також

• Енози