Ізотопи берилію
Берилій (Be) має 12 відомих ізотопів, але лише один із них (Шаблон:Нуклід) є стабільним і примордіальним нуклідом. Таким чином, берилій вважають моноізотопним елементом. Він також є мононуклідним елементом, оскільки всі інші його ізотопи мають настільки короткий період напіврозпаду, що жоден із них не є примордіальним і вони надзвичайно малопоширені. Берилій унікальний в тому сенсі, що це єдиний моноізотопний елемент, в ядрі якого парне число протонів і непарне число нейтронів. Всі інші 25 моноізотопних елементів мають непарні атомні номери і парне число нейтронів.
Серед 11 радіоізотопів берилію найстабільнішим є Шаблон:Нуклід з періодом напіврозпаду 1,39 мільйона років, а також Шаблон:Нуклід з періодом напіврозпаду 53,22 дня. Всі інші радіоізотопи мають період напіврозпаду менш як 13,85 секунди, більшість з них - 20 мілісекунд. Найменш стабільним ізотопом є Шаблон:Нуклід з періодом напіврозпаду 5,03 × 10−21 секунди.
Природне для легких елементів рівне співвідношення протонів і нейтронів порушується через надзвичайну нестабільність [[Берилій-8|Шаблон:Нуклід]] перед альфа-розпадом, в напрямку якого йде реакція завдяки надзвичайно сильним зв'язкам всередині ядра Шаблон:Нуклід. Період напіврозпаду Шаблон:Нуклід становить лише 6,7(17)Шаблон:E секунди.
Берилій не може мати стабільного ізотопа з 4 протонами і 6 нейтронами через дуже велике Шаблон:Не перекладено як для такого легкого елемента. Втім, цей ізотоп, 10Be, має період напіврозпаду 1,39 мільйона року, що показує незвичну стабільність як для легкого нукліду з таким великим відношенням кількості нейтронів до протонів. У інших можливих ізотопів берилію цей показник становить навіть більшу величину, тож вони менш стабільні.

Вважають, що більшість Шаблон:Нуклід у Всесвіті утворилась під дією космічних променів у проміжку між Великим вибухом і утворенням Сонячної системи. Ізотопи Шаблон:Нуклід, з періодом напіврозпаду 53 дні, та Шаблон:Нуклід обидва є космогенними нуклідами, оскільки вони утворились нещодавно в сонячній системі під дією космічних променів, подібно до [[Вуглець-14|Шаблон:Нуклід]]. Зміна у поширеності цих двох радіоізотопів обумовлена циклами сонячної активності, що впливає на магнітне поле, яке захищає Землю від космічних променів. Швидкість, з якою короткоживучий Шаблон:Нуклід випадає з атмосфери в ґрунт, обумовлена частково погодою. Розпад Шаблон:Нуклід на Сонці є одним з джерел сонячних нейтрино, і першим типом, зареєстрованим під час гоумстейкського експерименту. Наявність Шаблон:Нуклід в осадах часто допомагає встановити, що їхній вік становить менш як 3–4 місяці, що дорівнює двом періодам напіврозпаду Шаблон:Нуклід.
Таблиця
| Символ ізотопу |
Z(p) | N(n) | Маса ізотопу (u) |
Період напіврозпаду | Типи розпаду[1][n 1] |
Дочірні ізотопи[n 2] | Спін і парність ядра[n 3] |
Поширеність ізотопу в природі (мольна частка) |
Діапазон розподілу в природі (мольна частка) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Шаблон:Нуклід | 4 | 1 | 5.04079(429)# | p | Шаблон:Нуклід | (1/2+)# | |||
| Шаблон:Нуклід | 4 | 2 | 6.019726(6) | 5.0(3)×10−21 с [0.092(6) MeV] |
2p | Шаблон:Нуклід | 0+ | ||
| Шаблон:Нуклід[n 4] | 4 | 3 | 7.01692983(11) | 53.22(6) d | ЕЗ | Шаблон:Нуклід | 3/2− | Сліди[n 5] | |
| Шаблон:Нуклід[n 6] | 4 | 4 | 8.00530510(4) | 6.7(17)×10−17 с [6.8(17) еВ]Шаблон:Citation needed |
α | Шаблон:Нуклід | 0+ | ||
| Шаблон:Нуклід | 4 | 5 | 9.0121822(4) | Стабільний | 3/2− | 1.0000 | |||
| Шаблон:Нуклід | 4 | 6 | 10.0135338(4) | 1.39×106 року | β− | Шаблон:Нуклід | 0+ | Сліди[n 5] | |
| Шаблон:Нуклід[n 7] | 4 | 7 | 11.021658(7) | 13.81(8) s | β− (97.1%) | Шаблон:Нуклід | 1/2+ | ||
| β−, α (2.9%) | Шаблон:Нуклід | ||||||||
| Шаблон:Нуклід | 4 | 8 | 12.026921(16) | 21.49(3) мс | β− (99.48%) | Шаблон:Нуклід | 0+ | ||
| β−, n (0.52%) | Шаблон:Нуклід | ||||||||
| Шаблон:Нуклід | 4 | 9 | 13.03569(8) | 2.7x10−21 с | n | Шаблон:Нуклід | 1/2+ | ||
| Шаблон:Нуклід[n 8] | 4 | 10 | 14.04289(14) | 4.84(10) мс | β−, n (81.0%) | Шаблон:Нуклід | 0+ | ||
| β− (14.0%) | Шаблон:Нуклід | ||||||||
| β−, 2n (5.0%) | Шаблон:Нуклід | ||||||||
| Шаблон:Нуклід | 4 | 11 | 15.05346(54)# | <200 нс | |||||
| Шаблон:Нуклід | 4 | 12 | 16.06192(54)# | <200 нс | 2n | Шаблон:Нуклід | 0+ | ||
| Шаблон:Нуклід | 4 | 13 | |||||||
- ↑ Скорочення:
ЕЗ: електронне захоплення - ↑ Жирним для стабільних ізотопів
- ↑ Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
- ↑ Утворився під час нуклеосинтезу Великого вибуху, але нині не є примордіальним, оскільки весь швидко розпався до 7Li
- ↑ 5,0 5,1 космогенний
- ↑ Проміжний продукт потрійної альфа-реакції під час зоряного нуклеосинтезу у процесі утворення 12C
- ↑ Має 1 нейтрон гало
- ↑ Має 4 нейтрони гало
Нотатки
- Оцінки, позначені #, отримані не з чисто експериментальних даних, але частково з загальних тенденцій.
Ланцюги розпаду
Більшість ізотопів берилію розпадаються в процесі бета-розпаду і/або комбінації бета розпаду й альфа-розпаду, або нейтронного розпаду. Однак, 7Be розпадається лише в процесі електронного захоплення, цьому процесові зазвичай приписують незвичайно довгий період напіврозпаду. Також незвичним є 8Be, який розпадається через альфа-розпад до 4He. Цей альфа-розпад часто вважають поділом, що могло б пояснити незвичайно короткий період напіврозпаду.
Посилання
- Маси ізотопів взято з:
- Кількісні співвідношення ізотопів і стандартні атомні маси взято з:
- Період напіврозпаду, спін, і дані ізомерів взято з: See editing notes on this article's talk page.
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Iw, Brookhaven National Laboratory. Information extracted from the NuDat 2.1 database Шаблон:Webarchive (retrieved Sept. 2005).
- Шаблон:Cite book