Ізотопи берилію

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Берилій (Be) має 12 відомих ізотопів, але лише один із них (Шаблон:Нуклід) є стабільним і примордіальним нуклідом. Таким чином, берилій вважають моноізотопним елементом. Він також є мононуклідним елементом, оскільки всі інші його ізотопи мають настільки короткий період напіврозпаду, що жоден із них не є примордіальним і вони надзвичайно малопоширені. Берилій унікальний в тому сенсі, що це єдиний моноізотопний елемент, в ядрі якого парне число протонів і непарне число нейтронів. Всі інші 25 моноізотопних елементів мають непарні атомні номери і парне число нейтронів.

Серед 11 радіоізотопів берилію найстабільнішим є Шаблон:Нуклід з періодом напіврозпаду 1,39 мільйона років, а також Шаблон:Нуклід з періодом напіврозпаду 53,22 дня. Всі інші радіоізотопи мають період напіврозпаду менш як 13,85 секунди, більшість з них - 20 мілісекунд. Найменш стабільним ізотопом є Шаблон:Нуклід з періодом напіврозпаду 5,03 × 10−21 секунди.

Природне для легких елементів рівне співвідношення протонів і нейтронів порушується через надзвичайну нестабільність [[Берилій-8|Шаблон:Нуклід]] перед альфа-розпадом, в напрямку якого йде реакція завдяки надзвичайно сильним зв'язкам всередині ядра Шаблон:Нуклід. Період напіврозпаду Шаблон:Нуклід становить лише 6,7(17)Шаблон:E секунди.

Берилій не може мати стабільного ізотопа з 4 протонами і 6 нейтронами через дуже велике Шаблон:Не перекладено як для такого легкого елемента. Втім, цей ізотоп, 10Be, має період напіврозпаду 1,39 мільйона року, що показує незвичну стабільність як для легкого нукліду з таким великим відношенням кількості нейтронів до протонів. У інших можливих ізотопів берилію цей показник становить навіть більшу величину, тож вони менш стабільні.

Швидкість випадіння Шаблон:Нуклід з повітря у ґрунт в Японії (джерело M. Yamamoto et al., Journal of Environmental Radioactivity, 2006, 8, 110–131)

Вважають, що більшість Шаблон:Нуклід у Всесвіті утворилась під дією космічних променів у проміжку між Великим вибухом і утворенням Сонячної системи. Ізотопи Шаблон:Нуклід, з періодом напіврозпаду 53 дні, та Шаблон:Нуклід обидва є космогенними нуклідами, оскільки вони утворились нещодавно в сонячній системі під дією космічних променів, подібно до [[Вуглець-14|Шаблон:Нуклід]]. Зміна у поширеності цих двох радіоізотопів обумовлена циклами сонячної активності, що впливає на магнітне поле, яке захищає Землю від космічних променів. Швидкість, з якою короткоживучий Шаблон:Нуклід випадає з атмосфери в ґрунт, обумовлена частково погодою. Розпад Шаблон:Нуклід на Сонці є одним з джерел сонячних нейтрино, і першим типом, зареєстрованим під час гоумстейкського експерименту. Наявність Шаблон:Нуклід в осадах часто допомагає встановити, що їхній вік становить менш як 3–4 місяці, що дорівнює двом періодам напіврозпаду Шаблон:Нуклід.

Таблиця

Символ
ізотопу
Z(p) N(n)  
Маса ізотопу (u)
 
Період напіврозпаду Типи
розпаду[1][n 1]
Дочірні ізотопи[n 2] Спін і
парність ядра[n 3]
Поширеність
ізотопу в природі

(мольна частка)
Діапазон розподілу
в природі
(мольна частка)
Шаблон:Нуклід 4 1 5.04079(429)# p Шаблон:Нуклід (1/2+)#
Шаблон:Нуклід 4 2 6.019726(6) 5.0(3)×10−21 с
[0.092(6) MeV]
2p Шаблон:Нуклід 0+
Шаблон:Нуклід[n 4] 4 3 7.01692983(11) 53.22(6) d ЕЗ Шаблон:Нуклід 3/2− Сліди[n 5]
Шаблон:Нуклід[n 6] 4 4 8.00530510(4) 6.7(17)×10−17 с
[6.8(17) еВ]Шаблон:Citation needed
α Шаблон:Нуклід 0+
Шаблон:Нуклід 4 5 9.0121822(4) Стабільний 3/2− 1.0000
Шаблон:Нуклід 4 6 10.0135338(4) 1.39×106 року β Шаблон:Нуклід 0+ Сліди[n 5]
Шаблон:Нуклід[n 7] 4 7 11.021658(7) 13.81(8) s β (97.1%) Шаблон:Нуклід 1/2+
β, α (2.9%) Шаблон:Нуклід
Шаблон:Нуклід 4 8 12.026921(16) 21.49(3) мс β (99.48%) Шаблон:Нуклід 0+
β, n (0.52%) Шаблон:Нуклід
Шаблон:Нуклід 4 9 13.03569(8) 2.7x10−21 с n Шаблон:Нуклід 1/2+
Шаблон:Нуклід[n 8] 4 10 14.04289(14) 4.84(10) мс β, n (81.0%) Шаблон:Нуклід 0+
β (14.0%) Шаблон:Нуклід
β, 2n (5.0%) Шаблон:Нуклід
Шаблон:Нуклід 4 11 15.05346(54)# <200 нс
Шаблон:Нуклід 4 12 16.06192(54)# <200 нс 2n Шаблон:Нуклід 0+
Шаблон:Нуклід 4 13
  1. Скорочення:
    ЕЗ: електронне захоплення
  2. Жирним для стабільних ізотопів
  3. Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
  4. Утворився під час нуклеосинтезу Великого вибуху, але нині не є примордіальним, оскільки весь швидко розпався до 7Li
  5. 5,0 5,1 космогенний
  6. Проміжний продукт потрійної альфа-реакції під час зоряного нуклеосинтезу у процесі утворення 12C
  7. Має 1 нейтрон гало
  8. Має 4 нейтрони гало

Нотатки

  • Оцінки, позначені #, отримані не з чисто експериментальних даних, але частково з загальних тенденцій.

Ланцюги розпаду

Більшість ізотопів берилію розпадаються в процесі бета-розпаду і/або комбінації бета розпаду й альфа-розпаду, або нейтронного розпаду. Однак, 7Be розпадається лише в процесі електронного захоплення, цьому процесові зазвичай приписують незвичайно довгий період напіврозпаду. Також незвичним є 8Be, який розпадається через альфа-розпад до 4He. Цей альфа-розпад часто вважають поділом, що могло б пояснити незвичайно короткий період напіврозпаду.

45Be  Unknown 34Li+11H
46Be  5zs 24He+211H
47Be+e  53.22d 37Li
48Be  67as 224He
410Be  1.39Ma 510B+e
411Be  13.81s 511B+e
411Be  13.81s 37Li+24He+e
412Be  21.49ms 512B+e
412Be  21.49ms 511B+01n+e
413Be  2.7zs 412Be+01n
414Be  4.84ms 513B+01n+e
414Be  4.84ms 514B+e
414Be  4.84ms 512B+201n+e
416Be  <200ns 414Be+201n

Посилання

Шаблон:Isotope nav