Число Вольфа

Число Вольфа з 1750 року

Число́ Во́льфа (міжнародне число сонячних плям, відносне число сонячних плям, цюрихсь б'ютьке число) — назване на честь швейцарського астронома Рудольфа Вольфа; числовий показник кількості плям на Сонці. Є одним із найпоширеніших показників сонячної активності.

Число Вольфа для даного дня обчислюється за формулою

$W=k(f+10g)$,

де

$W$ — число Вольфа;

$f$ — число плям, що спостерігаються;

$g$ — число груп плям, що спостерігаються;

$k$ — нормувальний коефіцієнт.

Нормувальні коефіцієнти $k$ виводяться для кожного спостерігача і телескопу, що дає можливість спільно використовувати числа Вольфа, обчислені різними спостерігачами. За міжнародну систему прийняті числа Вольфа, які в 1849 році розпочала публікувати Цюрихська обсерваторія, і для яких коефіцієнт $k$ прийнято вважати рівним 1. В наш часШаблон:Коли список всіх спостережень плям і визначення середньомісячних і середньорічних значень чисел Вольфа відбуваються в Центрі аналізу даних щодо впливу Сонця в Бельгії. Існують також ряди чисел Вольфа, відновлені за непрямими даними для епохи, що передували 1849 року.

Якщо значення числа Вольфа у майбутньому буде збільшуватися, це означає, що кількість сонячних плям також буде збільшуватися, а сонячна активність зростатиме.

Швейцарським астрономом Максом Вальдмайєром отримана наступна емпірична залежність між середньорічними значенням числа Вольфа і сумарною площею сонячних плям:

$F=16,7W$,

де $F$ — площа плям в мільйонних долях півсфери. Однак є ряд вказівок на зміну характеру цього зв'язку з часом.

Див. також

• Сонце
• Список сонячних бур
• Мінімум Маундера
• Романчук Павло Родіонович

Джерела

• Довідка на Астронеті
• Середньорічні числа Вольфа з 1700 року
• Середньомісячні числа Вольфа з 1749 року
• The Sunspot Cycle