Формула сумування Абеля

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фо́рмула суму́вання А́беля, яку ввів норвезький математик Нільс Генрік Абель, часто застосовується в теорії чисел для оцінення сум скінченних і нескінченних рядів.

Формула

Нехай an — послідовність дійсних або комплексних чисел і f(x) — неперервно диференційовна на промені [1,x) функція. Тоді

1nxanf(n)=A(x)f(x)1xA(u)f(u)du

де

A(x):=0<nxan.

В загальному випадку, якщо f(x) є неперервно диференційовною на [x,y) то

x<nyanf(n)=A(y)f(y)A(x)f(x)xyA(u)f(u)du.

Якщо часткові суми ряду an обмежені, а lim\limits xf(x)=0, то граничним переходом можна отримати таку рівність

n=1anf(n)=1+A(u)f(u)du

Шаблон:Hidden

Приклади

Стала Ейлера — Маскероні

Шаблон:Докладніше Для an=1 і f(x)=1x, легко бачити, що A(x)=x, тоді

n=1x1n=xx+1xuu2du=xx+ln(x)1x{u}u2du

переносячи в ліву частину логарифм і переходячи до границі, отримуємо вираз для сталої Ейлера — Маскероні:

γ=11{u}u2du, де {t} — дробова частина число t.

Подання дзета-функції Рімана

Шаблон:Див. також Для an=1 і f(x)=1xs, аналогічно A(x)=x, тоді

11ns=s1uu1+sdu=s(1uu1+sdu1{u}u1+sdu)=1+1s1s1{u}u1+sdu.

Цю формулу можна використовувати для визначення дзета-функції в області (s)>0, оскільки в цьому випадку інтеграл збігається абсолютно. Крім того, з неї випливає, що ζ(s) має простий полюс із лишком 1 у точці s = 1.

Сумування Ейлера — Маклорена

У загальному випадку, якщо f(x) є неперервно диференційовною на [x,y) і всі an=1 (тоді також A(x)=x) то:

x<nyf(n)=f(y)yf(x)xxyuf(u)du==f(y)(y{y})f(x)(x{x})xy(u{u})f(u)du==f(x){x}f(y){y}+xy{u}f(u)du+f(y)yf(x)xxyuf(u)==f(x){x}f(y){y}+xy{u}f(u)du+xyf(u).

Для доведення останньої рівності використано інтегрування частинами.

Рівність

x<nyf(n)=f(x){x}f(y){y}+xy{u}f(u)du+xyf(u)du

називається формулою сумування Ейлера — Маклорена. Якщо x,y є цілими числами, то вона є найпростішим випадком формул Ейлера — Маклорена. Дана формула часто використовується у аналітичній теорії чисел. Зокрема приклади вище є частковими випадками цієї формули.

Інший важливий приклад застосування можна отримати, якщо взяти x=1 і f(u)=lnu. Тоді

nylnn=1ylnudu+1y{u}udu{y}lny.

Перший доданок у правій частині є рівним ylnyy, а два інші є O(lny). Отже остаточно:

nylnn=ylnyy+O(lny).

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація