Умовний екстремум

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В математичній оптимізації, умовна оптимізація — це процес оптимізації цільової функції щодо деяких змінних за наявності обмежень на ці змінні. Цільова функція це або функція втрат або функція енергії, яку треба мінімізувати, або функція винагороди або функція корисності, яку треба максимізувати. Обмеження це або жорсткі обмеження, які встановлюють умови на змінні, які мають бути дотримані, або м'які обмеження, які встановлють штрафи на деякі значення змінних в цільовій функції, якщо (і наскільки) ці обмеження не дотримані.

Визначення

Нехай GRn — відкрита множина і на G задані функції yi=fi(x),xG,i=1,2,..,m. Позначимо через EG таку, що E={xG|fi(x)=0,i=1,2,..,m}, де рівняння fi(x)=0,i=1,2,..,m називають рівняннями зв'язків.

Нехай на G визначена функція y=f0(x). Точка x0E називається точкою умовного екстремуму функції y=f0(x) щодо рівнянь зв'язку, якщо вона є точкою звичайного екстремуму f0(x) на множині E (розглядаються околи UE(x0)=UG(x0)E).

Метод множників Лагранжа

Шаблон:Main

Теорема

Припустимо, що fi, i=0,1,,m неперервно диференційовні, і нехай x0 - точка умовного екстремуму функції f0(x) при виконанні рівнянь зв'язків. Тоді в цій точці x0 градієнти fi,i=0,1,..,m є лінійно залежні, тобто λi,i=0,1,..,m:i=0m|λi|0 але i=0mλifi=0.

Наслідок

Якщо x0 - точка умовного екстремуму функції f0(x) відносно рівнянь зв’язку, то λ1,..,λm такі, що в точці x0f0+λ1f1+..+λmfm=0 або в координатному вигляді f0x1(x0)+λ1f1x1(x0)+..+λmfmx1(x0)=0.

Достатня умова умовного екстремуму

Нехай x0 — це стаціонарна точка функції Лагранжа L(f,λ,x) при λ=λ0. Якщо d2L(x0 - від'ємно (додатнью) визначена квадратична форма змінних dx1,..,dxn при умові df1(xi=0,i=1,..,m, то x0 є точкою max (min для додатньо визначенної) умовного екстремуму. Якщо вона за цих умов не є знаковизначенною, тоді екстремуму немає.

Див. також

Джерела