Теорія Морса

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тео́рія Мо́рса — загальна назва теорій, що ґрунтуються на ідеях Морса і описують зв'язок алгебро-топологічних властивостей топологічного простору з критичними точками гладкої функції (функціоналів) на ньому. Теорія Морса є розділом варіаційного числення в цілому; проте останнє ширше: наприклад, воно включає в себе теорію категорій в сенсі Люстерника — Шнірельмана.

Основні результати

  • Якщо множина f1([a,b]) компактна, не перетинається з краєм многовиду M і містить рівно одну критичну точку, що має індекс Морса k, то f1(b) діффеоморфна многовиду, отриманому з f1(a) приклеюванням ручки індексу k, див. хірургія.
  • Кожній функції Морса f на гладкому многовиді M (без края) відповідає гомотопічно еквівалентний многовиду M клітинний простір, клітини якого перебувають у бієктивній відповідності до критичних точок функції f, причому розмірність клітини дорівнює індексу відповідної критичної точки. Важливі наслідки цього подання:
    • Нерівність Морса.
    • Інструмент для вивчення топології многовидів. Причому важливі не тільки індекси, але і кількість критичних точок. Припустимо, на замкнутому многовиді задана функція Морса f:MR, що має в точности m критичних точок (індекси яких невідомі), — як це впливає на топологію многовиду?

Література