Теорема Люка

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Не плутати У математиці теоремою Люка́ називають таке твердження про остачу від ділення біноміального коефіцієнта (mn) на просте число p:

(mn)i=0k1(mini)(modp),

де m=(mk1,,m0)p і n=(nk1,,n0)p — подання чисел m і n у p-ковій системі числення.

Зокрема, біноміальний коефіцієнт (mn) ділиться на просте число p націло тоді й лише тоді, коли хоча б одна p-кова цифра числа n перевищує відповідну цифру числа m.

Теорему вперше вивів 1878 року французький математик Едуард Люка.

Доведення

Розглянемо коефіцієнт при xn у многочлені (x+1)m над скінченним полем GF(p). З одного боку, він просто дорівнює (mn). З іншого боку, оскільки

(x+1)m=i=0k1(x+1)mipii=0k1(xpi+1)mi(modp),

то, щоб з останнього добутку отримати коефіцієнт при xn, потрібно з нульового співмножника взяти коефіцієнт при xn0, з першого — коефіцієнт при xn1p, a в загальному випадку з i-го співмножника — коефіцієнт при xnipi. Прирівнюючи коефіцієнти, отримуємо

(mn)i=0k1(mini)(modp).

Див. також

Література