Теорема Гурвіца (теорія чисел)

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Otheruses Теорема Гурвіца — результат теорії чисел, про наближення ірраціональних чисел раціональними. Теорема була доведена Адольфом Гурвіцем у 1891 році.

Формулювання

Для будь-якого додатного дійсного числа c5 і ірраціонального числа ξ існує нескінченна кількість взаємно простих цілих чисел h,k таких, що |ξhk|<1ck2.

Натомість для будь-якого числа c>5 існує ірраціональне число ξ таке, що нерівність |ξhk|<1ck2 виконується лише для скінченної кількості взаємно простих цілих чисел h,k.

Доведення

Доведення першої частини теореми

Можна вважати, що 0<ξ<1.

Розглянемо ряд Фарея порядку N і ab і ab два його послідовні члени для яких ab<ξ<ab. Можна вважати, що b>5+12b  або  b<512b. Справді, якщо 512b<b<5+12b, то b+b>5+12max{b,b} і тому ряд Фарея FN можна замінити на Fb+b, а одне з чисел ab чи ab на a+ab+b.

Позначаючи ω=bb, таким чином ω>5+12 або ω<512. В будь-якому випадку 1+ω2>5ω1, оскільки

15(1+1ω2)1ω=15ω2(ω512)(ω5+12)>0.

Звідси

15(1b2+1b'2)=15b2(1+1ω2)>1ωb2.

З цієї нерівності отримуємо abab=1bb=1ωb2<15(1b2+1b'2).

Таким чином один із інтервалів (ab,ab+15b2) або (ab15(b)2,ab) містить ξ і відповідно одне з чисел ab або ab задовольняє умову теореми.

Позначаючи це число hk маємо |ξhk|<abab=1bb1b+b1 і оскільки з властивостей рядів Фарея FN для послідовних членів ряду b+bN+1 то звідси |ξhk|<1N. Оскільки число N було довільним (в процесі доведення його можливо замінено на деяке більше число), то обираючи різні такі числа ми отримаємо нескінченну кількість дробів hk, що задовольняють умови теореми.


Контрприклад для другої частини теореми

Нехай c=5α, де 0<α<1 і ξ=1+52. Припустимо, що |hk1+52|<α5k2. Це можна переписати як рівність θ=5k2(5+12hk), де |θ|α. Після перегрупування доданків і піднесення до квадрату одержуємо h2hkk2=θ25k2θ. Якщо розглянути P(h)=h2hkk2 як многочлен від h, то P(h)=0h=(1±5)k2. Оскільки h і k є цілими числами і k0 це неможливо і тому |h2hkk2|1.

Оскільки |θ|α<1 то 1|θ25k2θ||θ|+|θ|25k2α+α25k2, або k2<α25(1α).

Тобто натуральне число k може мати лише скінченну кількість значень. Тоді h теж може приймати скінченну кількість значень.

Література