Теорема Бора-Молерупа

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема БораШаблон:Не перекладено ствердує, що гамма-функція, означена на Шаблон:Math як

Γ(x)=0tx1etdt

це єдина функція Шаблон:Mvar на проміжку Шаблон:Math, яка одночасно має такі три властивості

Доведення

Нехай Шаблон:Math буде функцією з припущеними вище властивостями: Шаблон:Math і Шаблон:Math опукла, і Шаблон:Math. З того, що Шаблон:Math ми можемо вивести

Γ(x+n)=(x+n1)(x+n2)(x+n3)(x+1)xΓ(x)

Це нам потрібно для того, щоб Шаблон:Math змушувало Шаблон:Math повторювати фукторіали всіх цілих чисел, отже тепер ми можемо сказати, що Шаблон:Math якщо Шаблон:Math і якщо Шаблон:Math взагалі існує. З нашої формули для Шаблон:Math випливає, що якщо ми повністю розуміємо Шаблон:Math для Шаблон:Math то ми розміємо Шаблон:Math для всіх значень Шаблон:Mvar.

Нахил лінії, що з'єднує дві точки: Шаблон:Math і Шаблон:Math, назвемо його Шаблон:Math, монотонно висхідний для кожного зі своїх аргументів з Шаблон:Math бо ми припустили, що Шаблон:Math опукла. Отже, ми знаємо, що

S(n1,n)S(n,n+x)S(n,n+1)0<x1[6pt]log(Γ(n))log(Γ(n1))n(n1)log(Γ(n))log(Γ(n+x))n(n+x)log(Γ(n))log(Γ(n+1))n(n+1)[6pt]log((n1)!)log((n2)!)1log(Γ(n+x))log((n1)!)xlog(n!)log((n1)!)1[6pt]log((n1)!(n2)!)log(Γ(n+x))log((n1)!)xlog(n!(n1)!)[6pt]log(n1)log(Γ(n+x))log((n1)!)xlog(n)xlog(n1)log(Γ(n+x))log((n1)!)xlog(n)log((n1)x)+log((n1)!)log(Γ(n+x))log(nx)+log((n1)!)log((n1)x(n1)!)log(Γ(n+x))log(nx(n1)!)(n1)x(n1)!Γ(n+x)nx(n1)!(*)[6pt](n1)x(n1)!(x+n1)(x+n2)(x+1)xΓ(x)nx(n1)![6pt](n1)x(n1)!(x+n1)(x+n2)(x+1)xΓ(x)nx(n1)!(x+n1)(x+n2)(x+1)x[6pt](n1)x(n1)!(x+n1)(x+n2)(x+1)xΓ(x)nxn!(x+n)(x+n1)(x+1)x(n+xn)[6pt]

Перехід (*) можливий, бо log монотонно висхідна. Останній рядок — це сильне твердження. Зокрема, воно виконується для всіх значень Шаблон:Mvar. Тобто Шаблон:Math не більша ніж правий бік для будь-якого Шаблон:Mvar і так само, Шаблон:Math не менша ніж лівий бік для будь-якого Шаблон:Mvar. Кожну нерівність можна тлумачити як незалеєне твердження. Завдяки цьому факту, ми ми вільні обирати різні значення Шаблон:Mvar для правого лівого боків. Так, якщо ми збережемо Шаблон:Mvar для правого боку і виберемо Шаблон:Math для лівого, то:

((n+1)1)x((n+1)1)!(x+(n+1)1)(x+(n+1)2)(x+1)xΓ(x)nxn!(x+n)(x+n1)(x+1)x(n+xn)nxn!(x+n)(x+n1)(x+1)xΓ(x)nxn!(x+n)(x+n1)(x+1)x(n+xn)

З останнього рядку очевидно, що функція затиснена між двома виразами, звичайна практика для доведення різноманітних штук як-от існування границі або сходимості. Нехай Шаблон:Math:

limnn+xn=1

тому при переході до границі лівий і правий боки дорівнюють один одному і це означає, що

limnnxn!(x+n)(x+n1)(x+1)x=Γ(x).

У конетксті нашого доведення

limnnxn!(x+n)(x+n1)(x+1)x

має три властивості Шаблон:Math. Також, доведення надає вираз для Шаблон:Math. І остання критична частина доведення — це те. що границя послідовності унікальна. Це означає, що для будь-якого вибору Шаблон:Math може існувати лише одне Шаблон:Math. Отже, не існує іншої функції з властивостями приписаними Шаблон:Math.

Залишилось покажати, що Шаблон:Math спрацьовує для всіх Шаблон:Mvar для яких

limnnxn!(x+n)(x+n1)(x+1)x

існує. Проблема полягає в тому, що ми побудували нашу першу нерівність

S(n1,n)S(n+x,n)S(n+1,n)

з обмеженням Шаблон:Math. Якщо, скажімо, Шаблон:Math тоді факт того, що Шаблон:Mvar монотонно висхідна зробив би Шаблон:Math, що протирічить нерівності на якій побудувоне все доведення. Але зауважте, що

Γ(x+1)=limnx(nxn!(x+n)(x+n1)(x+1)x)nn+x+1Γ(x)=(1x)Γ(x+1)

що показує як розгорнути функцію Шаблон:Math для всіх значень Шаблон:Mvar де границя має місце.

Література

Посилання