Стаціонарний стан (квантова фізика)

Стаціонарний стан (від Шаблон:Lang-la — стоїть на місці, нерухомий) — стан квантової системи, за якого її енергія та інші динамічні величини, що характеризують квантовий стан, не змінюються з часом.

Нільс Бор 1916 року сформулював свої постулати, згідно з якими атом може переходити з одного стаціонарного стану в інший лише завдяки поглинанню або виділенню кванта з енергією, що дорівнює різниці енергій атома в початковому та кінцевому стаціонарних станах. Квантову теорію стаціонарних станів розробив Ервін Шредінгер 1925 року.

Стаціонарні чисті стани в квантовій механіці описують хвильовою функцією

$\mathrm{\Psi }(\overrightarrow{r},t)=\psi (\overrightarrow{r})e^{-iEt/\hslash },$

де

$\psi (\overrightarrow{r})$

підпорядковується стаціонарному рівнянню Шредінгера

$-\frac{{\hslash }^2}{2m}\mathrm{\Delta }\psi (\overrightarrow{r})+E_p(\overrightarrow{r})\psi (\overrightarrow{r})=E\psi (\overrightarrow{r}).$

Квадрат модуля хвильової функції

${|\mathrm{\Psi }(\overrightarrow{r},t)|}^2={|\psi (\overrightarrow{r})|}^2$

не залежить від часу.

Див. також

• Рівняння Шредінгера
• Атомна модель Бора
• Квантовий дефект

Посилання

• Шаблон:БСЭ