Рідина Сушина-Рорбаха

Рідина Сушина — Рорбаха — водний розчин тетрайодомеркурату барію $\mathrm{B}\mathrm{a}[\mathrm{H}\mathrm{g}\mathrm{I}{\phantom{A}}_4]\cdot 5\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$ (подвійної солі двойодистої ртуті $\mathrm{H}\mathrm{g}\mathrm{I}{\phantom{A}}_2$ і двойодистого барію $\mathrm{B}\mathrm{a}\mathrm{I}{\phantom{A}}_2$).
Жовта рідина. Максимальна густина 3,5 г/мл при н.у. (ПДК 0,5 мг/м³). Розчин запропонований німецьким хіміком К. Рорбахом у 1883 р. як важка рідина.

Всі сполуки ртуті токсичні, викликають меркуріалізм (отруєння ртуттю) (ПДК 0,05 мг/м³).

Застосування

Завдяки своїй густині використовується в мінералогічному аналізі для поділу зерен мінералів за їх густиною. Для отримання рідини меншої питомої ваги на поверхню концентрованого розчину Рорбаха наливають води і залишають у спокої до тих пір, поки не закінчиться дифузія. При неакуратному розведенні рідина швидко розкладається з виділенням червоної двойодистої ртуті.

Література

• Шаблон:МГЕ