Рівнопотужність

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рівнопотужність — відношення двох довільних (скінченних або нескінченних) множин, що означає, нестрого кажучи, що одна з множин містить стільки ж елементів, як і інша. Скінченні множини рівнопотужні тоді й лише тоді, коли вони містять однакові кількості елементів. Наприклад, множина традиційних зодіакальних сузір'їв і множина ребер куба рівнопотужні, оскільки обидві містять по 12 елементів.

Поняття рівнопотужності, введене Георгом Кантором 1878 року, розширює це відношення на нескінченні множини, на нього спирається визначення центрального в теорії множин поняття потужності множини. Кантор також визначив порівняння потужностей — якщо дві множини не рівнопотужні, то потужність однієї з них більша, ніж іншої (у доведенні використовується аксіома вибору).

Визначення

Взаємно-однозначна відповідність множин

Визначення 1. Функція f, яка визначена на множині A і набуває значень у множині B, називається взаємно-однозначною відповідністюШаблон:Sfn, якщо:

  • різним елементам A відповідають різні елементи B;
  • кожен елемент B поставлено у відповідність деякому елементу A.

Легко бачити, що взаємно-однозначна відповідність як функція має (однозначну) обернену функцію, визначену на всій множині B.

Визначення 2. Дві множини називають рівнопотужними, якщо між ними можна встановити взаємно-однозначну відповідністьШаблон:Sfn. Варіанти термінології: рівнопотужні множини «мають однакову потужність» або «однакове кардинальне число».

У зазначеній відповідності будь-якому елементу кожної з рівнопотужних множин відповідає рівно один елемент іншої множини.

Різні автори пропонували різні символи для позначення рівнопотужності множин A,B:

AB
|A|=|B|
AB
A¯¯=B¯¯ (позначення Кантора)
Eq(A,B) (позначення Бурбакі)
#A = #B
card(A)=card(B)

Далі в цій статті використовується перше позначення.

Приклади

Множина натуральних чисел і множина парних чисел рівнопотужні, оскільки кожному натуральному числу n взаємно-однозначно відповідає парне число 2n. Всі множини, рівнопотужні , називаються зліченними. Будь-яка нескінченна підмножина зліченна — наприклад, множина простих чисел.

Множина раціональних чисел зліченна, проте множина дійсних чисел вже незліченна.

Всі кола рівнопотужні. Щоб переконатися в цьому, побудуємо для кожного кола полярну систему координат з початком у центрі кола і поставимо у відповідність точки з однаковим полярним кутом.

Викладений підхід часто використовується, щоб визначити поняття нескінченної множини «за Дедекіндом»: множина A називається нескінченною, якщо вона рівнопотужна своїй власній підмножині (тобто підмножині, що не збігається з усією A)Шаблон:Sfn.

Властивості

Відношення рівнопотужності є відношенням еквівалентності:

  1. Кожна множина рівнопотужна сама собі.
  2. Якщо AB, то BA.
  3. Якщо AB і BC, то AC.

Отже, відношення рівнопотужності розбиває множини на неперетинні класи рівнопотужних множин. Це розбиття дозволило Кантору визначити поняття потужності множини як одного з таких класів (в аксіоматичній теорії множин поняття потужності вводиться трохи інакше, див. подробиці в статті про потужність множини).

З теореми Кантора випливає, що ніяка множина не може бути рівнопотужною множині своїх підмножин (яка завжди має більшу потужність)Шаблон:Sfn.

Теорема Кантора — Бернштейна: якщо з двох множин А і В кожна еквівалентна частині іншої, то ці дві множини рівнопотужні.

1877 року Кантор виявив низку незвичайних наслідків своєї теоріїШаблон:Sfn.

  • Скінченний відрізок прямої рівнопотужний всій нескінченній прямій.
  • Вся площина, будь-який квадрат на ній і відрізок прямої рівнопотужні.

Відношення рівнопотужності узгоджене (з певними обмеженнями) з теоретико-множинними операціямиШаблон:Sfn.

  • (Декартів добуток): A×BB×A; (A×B)×CA×(B×C)
  • Якщо A1B1 і A2B2, то (A1×A2)(B1×B2)
  • (Об'єднання) Нехай A1B1,A2B2, причому A1 не перетинається з A2,B1 не перетинається з B2. Тоді (A1A2)(B1B2)

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Посилання