Рівновіддалена конічна проекція

Рівновіддалена конічна проекція — це конічна картографічна проєкція, яка зазвичай використовується для карт малих країн, а також для великих регіонів, таких як континентальна частина США, витягнутих зі сходу на захід[1].
Також відома як проста конічна проєкція, вперше була описана в II ст. н. е. грецьким астрономом і географом Птолемеєм у його праці ГеографіяШаблон:SfnШаблон:Sfn.
Проєкція характеризується тим, що відстані вздовж меридіанів є пропорційно правильними, та відстані вздовж двох стандартних паралелей, які вибрав картограф, є також правильними. Дві стандартні паралелі не містять спотворень.
Для карт регіонів, витягнутих зі сходу на захід (наприклад, Канада), стандартні паралелі вибираються приблизно на шосту частину шляху всередині північної та південної меж області, що зображається. Таким чином спотворення зводяться до мінімуму в усій області зображення.
Трансформація
Координати зі сферичної геодезичної референцної системи можна перетворити на еквідистантну конічну проєкцію з декартовими прямокутними координатами за допомогою наступних формул[2], де λ — довгота, λ Шаблон:Sub — опорна довгота, φ — широта, φ Шаблон:Sub — опорна широта, φ Шаблон:Sub і φ Шаблон:Sub – стандартні паралелі:
де
Константи n, G і ρШаблон:Sub потрібно визначати лише один раз для всієї карти. Якщо використовується одна стандартна паралель (тобто φШаблон:Sub = φШаблон:Sub), формула для n вище невизначена і незастосовна, у цьому випадку
Точка відліку (λШаблон:Sub, φШаблон:Sub) з довготою λШаблон:Sub і широтою φШаблон:Sub, перетворюється на початок x, y в (0,0) у прямокутній системі координатШаблон:Sfn.
Вісь Y відображає центральний меридіан λШаблон:Sub, де y збільшується на північ, і є перпендикулярною до осі X, яка відображає центральну паралель φШаблон:Sub, причому х збільшується на східШаблон:Sfn.
Інші версії цих формул перетворення включають параметри для зсуву координат карти, щоб усі значення x та y були додатними, а також параметр масштабування, що зв’язує радіус сфери (Землі) з одиницями, що використовуються на карті[3].
Формули, що використовуються для еліпсоїдальних геодезичних реферецних систем, значно складнішіШаблон:Sfn.
Див. також
Джерела
- https://web.archive.org/web/20200103053133/https://pubs.usgs.gov/pp/1395/report.pdf
- Snyder, John P. Flattening the Earth: 2000 Years of Map Projections. University of Chicago Press, 1993. ISBN 0226767469
Посилання
- Таблиця прикладів і властивостей усіх поширених проєкцій, з radicalcartography.net