Резонанс Гельмгольца

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мідний сферичний резонатор Гельмгольца, створений на основі початкового дизайну близько 1890—1900 років

Резонанс Гельмгольца — явище резонансу повітря в порожнині, прикладом якого є гудіння порожньої пляшки від потоку повітря спрямованого перпендикулярно до її шийки. Резонатор Гельмгольца — мідна посудина сферичної форми з відкритою горловиною, винайдена Гельмгольцом близько 1850 року для аналізу акустичних сигналів. На основі спостережуваних у ньому явищ Гельмгольцом і Релєєм розроблена кількісна теорія резонансу даного типу[1].

Якісне пояснення

Коли повітря нагнітається в порожнину, тиск у ній зростає. Коли зовнішня сила, що нагнітає повітря в порожнину, зникає, підвищений тиск змушує повітря витікати назад. Через деякий час тиск всередині і зовні зрівняється, але повітря все одно продовжить виходити назовні, оскільки струмінь повітря в шийці володіє масою і ненульовою швидкістю, а значить, і кінетичної енергією. Через деякий час повітря перестане виходити з порожнини, і при цьому тиск всередині порожнини буде меншим від зовнішнього тиску. Повітря знову почне заходити в порожнину. Цей цикл буде повторюватися багато разів, зі згасною амплітудою. Частота циклу (власна, або резонансна частота) залежить від форми порожнини. Якщо зовнішня сила буде виникати і зникати з частотою, що дорівнює власній частоті порожнини, виникне резонанс — коливання повітря не будуть затухати.

Кількісне пояснення

Модель резонатора Гельмгольца
Модель резонатора Гельмгольца

Можна показати[2], що власна кутова частота коливань дорівнює

ωH=γA2mP0V0,

де γ — показник адіабати, значення якого зазвичай дорівнює 1,4 для повітря і двоатомних газів; A — площа перерізу шийки; m — маса повітря в шийці; P0 — статичний тиск у порожнині; V0 — статичний об'єм порожнини.

Для циліндричних шийок

A=VnL,

де: L — довжина шийки, Vn — обсяг повітря в шийці, тому

ωH=γAmVnLP0V0.

За визначенням густини :

Vnm=1ρ,

тому

ωH=γP0ρAV0L,

і

fH=ωH2π,

де fH — резонансна частота.

Швидкість звуку в газах дорівнює

v=γP0ρ,

тому можна виразити резонансну частоту через неї:

fH=v2πAV0L.

Довжина шийки з'являється в знаменнику тому, що інерція повітря в шийці пропорційна масі повітря в ній, а отже, і довжині. Об'єм з'являється в знаменнику тому, що коефіцієнт стисливості повітря в порожнині обернено пропорційний об'єму. Площа перетину шийки впливає двояко — що більша площа, то більша маса повітря в шийці і менша швидкість, з якою повітря рухається всередину й назовні.

Ця формула має межі застосування, які залежать від форми шийки і товщини стінок резонатора. Виходячи з приблизно такої ж фізичної моделі можна отримати більш точну формулу[3]. Крім цього, якщо швидкість потоку поруч з резонатором висока (понад 0,3 числа Маха), необхідно вводити додаткові поправки.

Застосування

Резонанс Гельмгольца застосовується у двигунах внутрішнього згоряння і в акустичних системах. Системи упорскування палива, звані системами Гельмгольца, використовувалися у двигунах Chrysler V10, якими комплектувалися автомобілі Dodge Viper і пікапи Ram, а також у мотоциклах Шаблон:Нп.

У струнних інструментах з порожнистою декою, таких, як гітара або скрипка, один з піків кривої резонансу — це резонанс Гельмгольца (решта — це резонансні частоти дерев'яних частин інструменту). Окарина — резонатор із змінним перерізом шийки. Західноафриканський барабан джембе має відносно вузьку шийку, що надає йому глибокого басового тону.

Теорія резонансу Гельмгольца використовується під час проектування вихлопних труб автомобілів і мотоциклів, з метою зробити звук двигуна тихішим або гарнішим.

Примітки

Шаблон:Reflist

Література


Посилання

  1. Helmholtz, Hermann von (1885), On the sensations of tone as a physiological basis for the theory of music, Second English Edition, translated by Alexander J. Ellis. London: Longmans, Green, and Co., p. 44. Retrieved 2010-10-12.
  2. Derivation of the equation for the resonant frequency of an Helmholtz resonator Шаблон:Webarchive.
  3. Formulas of Acoustics.