Простір Орліча

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Простір Орлича — лінійний нормований простір на множині вимірних функцій. Є узагальненням простору Лебега. Названі іменем польського математика Владислава Орліча.

Означення

Нехай M — деяка фіксована N-функція[1], а N — додаткова[2] до неї N-функція; G — множина скінченної міри.

Простором Орлича LM* називається сукупність всіх вимірних функцій u(x), що задовольняють умові (u,v)=Gu(x)v(x)dx< при всіх v(x), таких що GN[u(x)]dx<.

У просторі Орлича задана норма Орлича: uM=supρ(v,N)1|Gu(x)v(x)dx|.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

  • Красносельский М. А., Рутицкий Я. Б. Выпуклые функции и пространства Орлича — М. : Физматлит, 1958. — С. 271.

Шаблон:Функційний аналіз

  1. N — функцією називається функція M(u), що допускає представлення M(u)=0|u|p(t)dt, де p(t) — додатня при t>0, неперервна праворуч при t0, неспадна функція, що задовольняє умовам: p(0)=0,p()=limtp(t)=.
  2. Взаємно додатковими називаються N — функції M(u),N(v), що задовольняють рівнянням M(u)=0|u|p(t)dt,N(v)=0|v|q(s)ds, де p(t) — додатня при t>0, неперервна праворуч при t0, неспадна функція, що задовольняє умовам: p(0)=0,p()=limtp(t)=, а q(s) визначена при s0 рівністю q(s)=supp(t)st.