Потенціометр (вимірювальний прилад)

Потенціометр (від Шаблон:Lang-la — «сила» і Шаблон:Lang-el — «вимірюю») — вимірювальний прилад, призначений для визначення напруги шляхом порівняння двох різних напруг або ЕРС за допомогою компенсаційного методу. При відомій одній з напруг дозволяє визначити іншу напругу.

Історично потенціометр — один з перших точних вимірників напруг — вольтметрів. Винайдений німецьким фізиком Йоганном Поггендорфом в 1841 році^[1].

Потенціометр (вимірювальний прилад) не слід плутати з трививідним змінним резистором — електронним компонентом, який ще жаргонно називають «потенціометром».

Іноді «потенціометрами» не зовсім коректно називають вимірювачі переміщень і поворотів, засновані на потенціометричній схемі, наприклад, вимірювачі положення дросельної заслінки в двигунах внутрішнього згоряння.

Принцип дії

Порівняння напруг за допомогою потенціометра

Потенціометр є подільником напруги з резисторів (резистивний дільник) зі змінним опором (змінних резисторів).

До розподілювача напруги підключають джерело, напруга якого відома ( $U_{0}$ ), і джерело, напругу якого потрібно визначити ( $U_{x}$ ).

Відому з достатньою точністю одну з порівнюваних напруг прийнято називати «опорною напругою» або «опорною ЕРС». В іноземній літературі опорну напругу називають «референтною напругою» і зазвичай позначають $U_{r e f}$ .

Ручним або автоматичним регулюванням опорів розподілювача напруги домагаються, щоб напруга $U_{K}$ , яка знімається з розподілювачя, стала рівною напрузі (або ЕРС) $U_{x}$ . Рівність напруг ( $U_{x} = U_{K}$ ) зазвичай називають «балансом напруг». Індикатором «балансу» є чутливий вимірювач малих струмів (або напруг), який часто називають «нуль-індикатором» і на малюнку позначений буквою «O». При $U_{x} = U_{K},$ струм $I_{x}$ , який проходить через нуль-індикатор «О», буде дорівнює 0.

В якості нуль-індикаторів історично першими стали застосовувати чутливі гальванометри. В сучасній електроніці, як нуль-індикатор застосовують диференціальні підсилювачі з високим коефіцієнтом посилення.

Для схеми, зображеної у верхній частині малюнка, за правилами Кірхгофа

I_{x} + I_{K} = I_{0};

U_{x} = U_{K} = I_{K} \cdot R_{1};

U_{0} + I_{0} \cdot (R_{0} - R_{1}) + I_{K} \cdot R_{1} = 0,

з урахуванням $I_{x} = 0$ :

I_{K} = I_{0};

U_{x} = I_{0} \cdot R_{1};

I_{0} = \frac{U_{x}}{R_{1}};

U_{0} + I_{0} \cdot (R_{0} - R_{1}) + I_{0} \cdot R_{1} = U_{0} + I_{0} \cdot R_{0} = 0;

U_{0} = - I_{0} \cdot R_{0} = - \frac{U_{x}}{R_{1}} \cdot R_{0};

U_{x} = U_{K} = - U_{0} \frac{R_{1}}{R_{0}},

де:

$R_{1}$ — опір ділянки змінного резистора $R_{0}$ знизу (на малюнку) до рухомого контакту;
$R_{0}$ — повний опір змінного резистора.

U_{x} = U_{K} = - U_{0} \frac{R_{1}}{R_{1} + R_{2}} .

Отже, знаючи співвідношення опорів резисторів розподільника напруги при рівності напруг («балансі»), можна чисельно виразити одну напругу ( $U_{0}$ або $U_{x}$ ) через іншу напругу ( $U_{x}$ або $U_{0}$ відповідно).

В якості змінного опору історично застосовували реохорд. Реохорд являв собою шматок натягнутого дроту постійного поперечного перерізу з трьома електричними виходами. Перші два виходи прикріплялися до кінців дроту, а третій (повзунок) міг переміщатися уздовж дроту. Електричний опір $R$ однорідного шматка дроту довжиною $l$ і постійного поперечного перерізу $S$ виражається за формулою $R = ρ \frac{l}{S},$ де $ρ$ — питомий електричний опір матеріалу дроту. Знаючи довжину дроту $L$ , відстань $l$ від краю дроту до повзунка і напругу $U_{0}$ між кінцями дроту, можна визначити напругу $U_{K}$ (рівну $U_{x}$ ) між повзунком і кінцем дроту:

U_{x} = U_{K} = - U_{0} \frac{R_{1}}{R_{0}} = - U_{0} \frac{ρ \frac{l}{S}}{ρ \frac{L}{S}} = - U_{0} \frac{l}{L} .

Реохорди, які представляють собою шматок дроту, в сучасних потенціометрах практично не застосовують, тільки іноді використовують в демонстраційних цілях. Сучасний реохорд є змінним резистором, зазвичай виконаним у вигляді одношарової спіральної намотки високоомного дроту на прямолінійний або тороїдальній підставці (каркасі). Назва «реохорд» в потенціометрах міцно закріпилася за цими змінними резисторами.

В якості джерела опорної напруги (ДОН) історично застосовувалися електрохімічні джерела стабільної в часі і відтворюваної напруги — Шаблон:Нп. В сучасних потенціометрах як джерела опорної напруги застосовують зазвичай напівпровідникові прецизійні іони — термокомпенсірованні стабілітрони і іони «забороненої зони».

Якщо навантаження джерела відомої напруги на резистивному розподільнику напруги неприпустимо, наприклад, в разі застосування джерел з високим внутрішнім опором, то з цього джерела попередньо калібрують інше джерело з досить малим внутрішнім опором.

При балансі напруг резистивного розподільника і опорної напруги струм через нуль-індикатор (гальванометр) дорівнює нулю. Таким чином, джерело опорної напруги працює при балансі в режимі холостого ходу, що дозволяє використовувати в якості джерел опорної напруги прецизійні джерела з високим внутрішнім опором, наприклад, нормальні електрохімічні елементи. Аналогічно, з цієї ж причини можливий вимір ЕРС джерел невідомої напруги з високим внутрішнім опором без спотворення результата вимірювання, наприклад, ЕРС електрохімічних потенціометричних датчиків.

Особливості потенціометрів для вимірювання надмалих напруг

При вимірюванні надмалих напруг (на рівні мікровольт — долі мілівольта) стає істотним спотворення результату вимірювання від термо-ЕРС «паразитних» термопар, що утворюються в точках електричного з'єднання різнорідних провідникових матеріалів (наприклад, мідних провідників і високоомних провідників змінних резисторів), якщо температура цих з'єднань (спаїв) не рівна. Без застосування спеціальних заходів значення паразитних термо-ЕРС можуть досягати десятків мікровольт. Наприклад, термо-ЕРС пари мідь — олов'яно — свинцевий припій становить близько 3-7 мк В/К, що при значенні вимірюваної напруги в одиниці-десятки мікровольт може дати відносну похибку вимірювання в кілька десятків відсотків, що зазвичай є неприпустимим. Тому при конструюванні подібних потенціометрів вдаються до спеціальних заходів для зниження паразитних термо-ЕРС. Радикальна міра — ретельна теплоізоляція приладу від зовнішнього середовища, іноді — термостатування. Для пайки електричних з'єднань застосовують припої, що дають малі термо-ЕРС в парі з міддю, наприклад, оловяно-кадмієві припої, термо-ЕРС яких в парі з міддю менше 0,3 мкВ/К.

Реєструючі та самописні автоматичні потенціометри

Крім вимірювальних потенціометрів, в яких балансування (зміна опорів резистивного подільника до досягнення рівності вимірюваної напруги і напруги, що знімається з реохорда) виконується вручну, існують потенціометри з автоматичним балансуванням. Автоматичні пристрої широко використовуються, наприклад, в самописних реєструючих приладах (самописці процесів на паперовій стрічці), які до цих пір поширені в системах управління виробничими процесами. Електромеханічні потенціометри поступово витісняються цифровими пристроями зберігання і відображення інформації.

Принцип дії автоматичних потенціометрів заснований на застосуванні стеження електромеханічного контуру автоматичного регулювання. Вимірювана напруга і напруга з движка реохорда подаються на диференціальний підсилювач неузгодженості, вихід якого через підсилювач потужності управляє реверсивним електродвигуном. Електродвигун через механічні елементи (троси, шестерні) переміщує движок реохорда в потрібну сторону так, щоб звести сигнал неузгодженості до нуля. Движок реохорда жорстко пов'язаний з вказівною стрілкою, яка переміщується по цифрованій в одиницях вимірюваної величини шкалі. Шкала не обов'язково повинна бути цифрована в одиницях напруги; наприклад, при роботі приладу в комплекті з будь-яким термоперетворювачем може бути цифрована в градусах температури; при роботі зі скляним електродом може бути цифрована в одиницях pH (pH-метр). У самописних приладах одночасно зі стрілкою переміщується перо по паперу. Перо креслить на папері лінію і тим самим реєструє зміну вимірюваної величини, зазвичай, в залежності від часу.

Література і документація

Примітки

Шаблон:Reflist

↑ Шаблон:Cite web

[1] Шаблон:Cite web

[1]

Потенціометр (вимірювальний прилад)

Зміст

Принцип дії

Особливості потенціометрів для вимірювання надмалих напруг

Реєструючі та самописні автоматичні потенціометри

Література і документація

Примітки

Навігаційне меню

Потенціометр (вимірювальний прилад)

Принцип дії

Особливості потенціометрів для вимірювання надмалих напруг

Реєструючі та самописні автоматичні потенціометри

Література і документація

Примітки

Навігаційне меню

Пошук