Оксид урану(V,VI)

Шаблон:Речовина Окси́д ура́ну(V,VI) (також закис-окис урану) — неорганічна сполука, змішаний оксид складу U₃O₈ (або U₂O₅·UO₃). Має вигляд зеленувато-чорних кристалів.

Оксид має чотири модифікації: α, α', α'', β. Густина у різних формах змінюється у діапазоні 8,16—8,41 г/см³.

Отримання

Добування сполуки проводиться шляхом термічного розкладання ряду сполук, зокрема, (NH₄)₂U₄O₁₃, UO₄·xH₂O, UO₂(NO₃)₂·6H₂O при 600 °C, окисненням UO₂ у струмені повітря при 600 °C.

Хімічні властивості

За високих температур (на повітрі при 900 °C, а у вакуумі вже при 600 °C) оксид U₃O₈ починає розкладатися із утворенням оксиду UO₂, з яким утворює тверді розчини:

$\mathrm{2}{\mathrm{U}}_{\mathrm{3}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{8}}\stackrel{>900^{o}C}{\to }\mathrm{6}\mathrm{U}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{2}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}$

U₃O₈ повільно розчиняється у кислотах-окисниках, повністю окиснюючись до стану U(VI) та гідролізуючись до сполук уранілу UO₂²⁺. При пропусканні хлороводню крізь оксид при температурі 700 °C утворюється ураніл хлорид.

При дії пероксиду водню сполука активно окиснюється до пероксиду урану:

${\mathrm{U}}_{\mathrm{3}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{8}}\mathrm{+}\mathrm{4}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{⟶}\mathrm{3}\mathrm{U}{\mathrm{O}}_{\mathrm{4}}\mathrm{+}\mathrm{4}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}$

За температури понад 500 °C U₃O₈ відновлюється воднем або амоніаком до діоксиду.

Застосування

Оксид урану(V,VI) використовується як добавка для розкладання органічних сполук (бензену, бутану), як компонент каталізаторів у риформінгу. Він є вихідною сировиною для отримання гранульованого діоксиду урану, що використовується як ядерне паливо, також U₃O₈ використовується як паливо й безпосередньо.

Див. також

• Оксид урану(IV)

Джерела

• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru