Оксид кобальту(II,III)

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина Шаблон:About Окси́д ко́бальту(II,III) — неорганічна сполука складу Co3O4. Являє собою чорні октаедричні кристали, які є парамагнітними. Оксид проявляє слабкі амфотерні властивості.

Co3O4 застосовується у виготовленні кольорового скла, що не пропускає ультрафіолетове випромінювання, також використовується як каталізатор деяких реакцій розкладання.

Фізичні властивості

Оксид Co3O4 формується у вигляді чорних октаедричних кристалів, які проявляють парамагнітні властивості. Речовина має кристалічну структуру типу шпінелі.

Оксид може поглинати вологу, утворюючи кристалогідрати Co3O4·xH2O (x = 3, 6, 7).

Отримання

Оксид кобальту(II,III) можна синтезувати окисненням на повітрі порошку кобальту, оксиду CoO, гідроксиду Co(OH)2, а також прокалюванням гідрату оксиду Co2O3·H2O, нітрату Co(NO3)2, Co(OH)2. Дані реакції схожі на методи отримання CoO, але проводяться за вищих температур для додаткового окиснення сполуки і переводу її у Co3O4.

3Co+2O2500oCCoOCo2O3
6CoO+O2390700oC2Co3O4
6Co(OH)2+O2>100oC2Co3O4+6H2O
6Co2O3H2O600oC4Co3O4+O2+6H2O
6CoCO3+O2450oC2Co3O4+6CO2
3Co(NO3)2600650oCCo3O4+6NO2+O2

Хімічні властивості

При нагріванні понад 900 °C оксид кобальту(II,III) розкладається з утворенням CoO:

2Co3O4>900oC6CoO+O2

Co3O4 не розчиняється у воді; проявляє слабкі амфотерні властивості: взаємодіє із концентрованими кислотами та, при спіканні, із лугами:

Co3O4+8HCl3CoCl2+Cl2+4H2O
2Co3O4+6H2SO46CoSO4+O2+6H2O
4Co3O4+12NaOH400oC12NaCoO2+6H2O (сполука червоного кольору)

При високих температурах взаємодіє з оксидами інших металів:

4Co3O4+6ZnO+O2800oC6[Co2IIIZn]O4

Відновлюється до чистого кобальту при дії водню, коксу, оксиду вуглецю, алюмінію:

Co3O4+4H2120500oC3Co+4H2O
Co3O4+4Ct3Co+4CO
3Co3O4+8Alt9Co+4Al2O3

Застосування

Оксид кобальту(II,III) застосовується у виготовленні кольорового скла, яке поглинає ультрафіолетове випромінювання, а також як каталізатор реакцій: термічного розкладання KClO3, KMnO4, окиснення NH3, а також синтезу HCN з метану, амоніаку, азоту.

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

Шаблон:Inorganic-compound-stub