Модель Ено-Ейлеса

Модель або ж система Ено-Ейлеса — це система диференціальних рівнянь (динамічна модель), що була запропонована Майклом Еноном (Michel Hénon) та Карлом Ейлесом (Carl Heiles) під час їхньої роботи в Принстонському університеті над описом нелінійного руху зірки навколо галактичного центру з обмеженням руху в одній площині. У 1964 році вони опублікували статтю під назвою "The applicability of the third integral of motion: Some numerical experiments"[1]. Їх початковою ідеєю було знайти третій інтеграл руху в галактичній динаміці. Для цього вони взяли спрощений двовимірний нелінійний осесиметричний потенціал і виявили, що третій інтеграл існує лише для обмеженої кількості початкових умов. У сучасній перспективі початкові умови, які не мають третього інтеграла руху, називаються хаотичними орбітами.
Загальний вигляд

Потенціал Ено-Ейлеса може бути виражений як[2]
Гамільтоніан Ено-Ейлеса має такий вигляд:
Відповідно, система диференціальних рівнянь Ено-Ейлеса це наступні чотири рівняння:
Ці рівняння можна також розглядати як опис двомірного ангармонічного осцилятора.
В середовищі вчених, що вивчає класичний хаос значення параметра зазвичай приймається рівним одиниці. Оскільки ця система означена на , для її моделювання потрібен гамільнтоніан з 2 ступенями вільності. Її можна розв'язати в деяких випадках з допомогою аналізу Пенлеве.
Квантовий гамільтоніан Ено-Ейлеса
У випадку квантової механіки гамільтоніан Ено-Ейлеса може бути записаний з відповідного двовимірного рівняння Шредінгера, яке має такий вигляд: