Модель Ено-Ейлеса

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Контури потенціалу Ено-Ейлеса

Модель або ж система Ено-Ейлеса — це система диференціальних рівнянь (динамічна модель), що була запропонована Майклом Еноном (Michel Hénon) та Карлом Ейлесом (Carl Heiles) під час їхньої роботи в Принстонському університеті над описом нелінійного руху зірки навколо галактичного центру з обмеженням руху в одній площині. У 1964 році вони опублікували статтю під назвою "The applicability of the third integral of motion: Some numerical experiments"[1]. Їх початковою ідеєю було знайти третій інтеграл руху в галактичній динаміці. Для цього вони взяли спрощений двовимірний нелінійний осесиметричний потенціал і виявили, що третій інтеграл існує лише для обмеженої кількості початкових умов. У сучасній перспективі початкові умови, які не мають третього інтеграла руху, називаються хаотичними орбітами.

Загальний вигляд

Трьохвимірова анімація для фазової траєкторії динамічної системи Ено-Ейлеса. Точки перетину Пуанкаре, які щільно заповнюють деяку область, доводять, що поточні параметри системи відповідають хаотичному руху.

Потенціал Ено-Ейлеса може бути виражений як[2]

V(x,y)=12(x2+y2)+λ(x2yy33).

Гамільтоніан Ено-Ейлеса має такий вигляд:

H=12(px2+py2)+12(x2+y2)+λ(x2yy33).

Відповідно, система диференціальних рівнянь Ено-Ейлеса це наступні чотири рівняння:

x˙=px,
px˙=x2λxy,
y˙=py,
py˙=yλ(x2y2).

Ці рівняння можна також розглядати як опис двомірного ангармонічного осцилятора.

В середовищі вчених, що вивчає класичний хаос значення параметра λ зазвичай приймається рівним одиниці. Оскільки ця система означена на 2, для її моделювання потрібен гамільнтоніан з 2 ступенями вільності. Її можна розв'язати в деяких випадках з допомогою аналізу Пенлеве.

Квантовий гамільтоніан Ено-Ейлеса

У випадку квантової механіки гамільтоніан Ено-Ейлеса може бути записаний з відповідного двовимірного рівняння Шредінгера, яке має такий вигляд:

itΨ(x,y)=[22m2+12(x2+y2)+λ(x2y13y3)]Ψ(x,y).

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела