Метод наведення по трьох точках

Шаблон:Без джерел Метод трьох точок (метод поєднання, метод накриття цілі) - один із двох триточкових методів наведення керованих ракет (альтернативним є метод випередження), при якому ракета постійно утримується на прямій, що з'єднує станцію наведення з ціллю.

Реалізація цього методу можлива різними технічними засобами:

• за допомогою командного радіоуправління (ракета утримується на одній лінії з ціллю командами станції наведення)
• шляхом утримання ракети всередині лазерного або радіопроменя, спрямованого на ціль (метод beam-rider, літер. укр. «Осідланий промінь» )

Процес наведення ракети характеризується системою рівнянь

$\{\begin{array}{c}{\epsilon }_m={\epsilon }_t;\\ {\beta }_m={\beta }_t,\end{array}$

Де ${\epsilon }_m,{\beta }_m$ — Необхідні кут місця та азимут ракети; ${\epsilon }_t,{\beta }_t$ — Кут місця і азимут цілі.

Для наведення ракети на ціль нема потреби у вимірі абсолютних кутових координат ракети та цілі, достатньо знати різницю цих координат.

Метод досить простий у реалізації та забезпечує прийнятну точність наведення в умовах, коли кривизна траєкторії ракети незначна - при стрільбі по цілях які:

• стаціонарні
• рухаються з малою швидкістю
• летять прямо на ЗРК

Метод доцільно застосовувати за неможливості використання інших методів, наприклад, за неможливості вимірювання відстані до цілі.